Цьогоріч в Національному природному парку «Тузлівські лимани», що в Одеській області, гарні природні умови. Завдяки сформованій у грудні 2023 року природній протоці на лимані Бурнас, лимани ожили, отримавши довгоочікувану морську воду, відбувається процес міграції гідробіонтів. Лимани виконують повноцінно свої екологічні функції, зокрема, у відтворенні водних біоресурсів, що дає можливість здійснювати рибальство.
Цим і користаються місцеві мешканці. І це нормально, адже рибальство є традиційним природокористуванням. Натомість, як зазначає на сторінці НПП у Facebook очільниця парку Ірина Вихристюк, є особливості такого виду природокористування. Є аматорське — з вудкою, а якщо застосовуються промислові знаряддя лову (сітки, ятері, ставні невода), то це вже потребує погодження. І такий вид природокористування називається спеціальним.
Якщо ж рибалка використовує промислові знаряддя лову, здійснює вилов в заборонених місцях, в заборонений для лову період, не має дозволу на вилов, — така діяльність є незаконною і має загальновідому назву – браконьєрство, — пише Ірина Вихристюк.
Цього тижня, наприклад, поліцією та представниками Національного природного парку «Тузлівські лимани» викрито двох рибалок, які незаконно наловили скатів та крабів.
На думку Ірини Вихристюк, чим більше легальних рибалок, тим менше браконьєрів.
«Тому що рибалка, який отримав ліміт, дозвіл на вилов, сплачує податки до бюджету за себе та найманих осіб, сплачує податок за ресурс, витрачає кошти на реєстрацію плавзасобів, рибпункту, повірку вагів, витрачає чимало часу, щоб отримати дозвільні документи, буде ревно ставитись до того, хто здійснює вилов незаконно. З іншого боку, у нелегальних рибалок дуже високі ризики, адже штрафи та збитки надзвичайно високі! Тому більшість бажаючих рибалити й відповідно отримати можливість заробити, намагаються легалізувати свою діяльність, що є законним конституційним правом кожного громадянина», — стверджує виконувачка обов’язки директора парку.
Але ту же ж задається питанням: «А яким чином можна рибалити законно, якщо немає дозволу?».
Ірина Вихристюк пояснює, що процедура отримання дозволу на спеціальне природокористування в об’єктах природно-заповідного фонду прописана в законодавстві. Для спеціального використання водних біоресурсів має бути ліміт, який розробляє Парк і затверджує Міндовкілля. І основний документ – дозвіл на вилов, який надає Одеська облдержадміністрація.
Цього року чиновники ОДА не видали жодного дозволу.
«Незважаючи на те, що два суб’єкти господарювання звернулись за дозволом в перших числах квітня (подали документи через ЦНАП) до Одеської ОДА, станом на сьогодні дозволи не отримані! Хоча терміни передбачені — упродовж місяця дозвіл або обгрунтована відмова», — пише Ірина Вихристюк.
Чому ж Одеська облдержадміністрація не надає ці дозволи? Адже, коли людям не дають альтернативи або зумисне блокують їх законну діяльність, тоді вони йдуть в тінь або перетворюються на браконьєрів.
«В департаменті екології Одеської ОДА під керівництвом І.Шатохіної працюють справжні профі – це люди, які вміють віртуозно викрутити ситуації так, як це вигідно керівнику, при цьому не гребують порушенням законодавства і прав суб’єктів господарювання», — вважає керівничка парку.
За її словами, в Департаменті повертають документи підприємцю, посилаючись начебто на заборону військових і піклуючись про безпеку людей: «Ні, вони НЕ відмовляють, а просто повертають, при цьому знаходять «стрілочника»: посилаються на те, що начебто військове командування не надає згоду на здійснення вилову водних живих біоресурсів у водоймах Тузлівської групи лиманів в межах нацпарку у зв’язку з наявністю високої загрози для життя та здоров’я населення, пов’язаною зі збройною агресією проти України та підриву на вибухонебезпечних предметах, які неконтрольовано переміщуються течією під час штормів та інших природних явищ».
Здається, що все правильно і логічно, якби не було декілька але. «Під носом» у прикордонників вільно почуваються браконьєри, котрі здійснюють вилов не лише з берега лиманів, а й на узбережжі Чорного моря. Чому військові не забороняють людям купатись в лиманах і в морі, хоча є заборона ОДА та й мінна небезпека не минула. Мало не під наглядом військових здійснюється промисловий вилов у сусідніх лиманах – Сасику (навіть човнами) та Будацькому (Шаболатському), а також на Дунаї та в Дністровському лимані.
«Ба більше, цьогоріч навіть пасажирський водний транспорт там пустили! Чи не дивина, що всюди є вилов і виходять на човнах, лише одні Тузлівські лимани — це заборонена територія? А ще дивно, що посадові особи, яких держава уповноважила виконувати функції адміністрування, а не карального органу, що лише створює перешкоди, вважають людей за дурників», — переконана Ірина Вихристюк.
Що ж є реальною причиною суцільних заборон у Тузлівських лиманах, — читайте у наступних екологічних випусках про життя Національного природного парку.
Фото: НПП «Тузлівські лимани», Іван Русєв/Facebook, Держприкордонслужба
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy.
