Одеська письменниця Ксенія Заставська: «Я не бачила фільм, знятий за моїм сценарієм»

IMG_2315-Cropped.png

Відома одеська письменниця, кіносценаристка Ксенія Заставська (Оксана Присяжнюк) отримала нову нагороду. Цього разу — за кращий сценарій фільму «БожеВільні», яким її удостоєно на Українському Кінофестивалі ПТАХ, що відбувся у Великій Британії.

Це стало приємним приводом ще раз зустрітись з пані Ксенією кореспонденту Одесса News.

Пані Оксано, вітаємо вас з новою перемогою на Українському Кінофестивалі ПТАХ у Великій Британії , де  ви отримали нагороду «за найкращий сценарій» фільму  «БожеВільні, в англійській версії «Діагноз:дисидент».

Дякую.

Скільки тепер у вас відзнак на міжнародному рівні? Наша редакція збилася з рахунку.

Відзнак на міжнародному рівні в мене так само, як було – 41! З них – 16 перемог! При всій повазі до кінофестивалю ПТАХ, це фестиваль українського кіно. Тому я не можу зарахувати цю перемогу до міжнародних нагород.

Всі провідні медіа України написали про вашу нагороду. Якщо я не помиляюсь, фільм отримав  5 нагород на цьому фестивалі. Чому ви не розповіли про цю подію на своїй сторінці у Facebook? Можливо, тому, що це не міжнародний фестиваль?

Ні! Я тільки за те, щоби фестивалів українського кіно ставало більше! А цьому молодому кінофестивалю з такою яскравою назвою «ПТАХ» я  бажаю подальшого розвитку, високого злету і нових цікавих подій! Просто в мене є свої особисті причини, про які я поки не хочу говорити. Саме через ці причини я нічого не написала про нагороду.

3. Ви отримали нагороду зі співавтором.  Розкажіть, будь ласка, про особливості творчого процесу  у співавторстві.

Я не працювала над  проєктом «БожеВільні» зі співавтором.

Я давно хотіла написати про каральну психіатрію, але всі компанії боялися цієї теми. І цей сценарій, який мав робочу назву «Межа забуття», коли чесно, ледве вмовила взяти певних продюсерів. Написала сценарій самотужки. Потім продюсери подали його на пітчинг Держкіно для отримання фінансування.  Пітчинг проходить у два тури. Перед першим туром, на прохання режисера, за одну ніч прийшлося переписати деякі сцени. Так склалися обставини, що він тоді пізно прочитав сценарій, бо був зайнятий на зйомках. А коли звернувся до мене, то я не мала часу, тому як вилітала на Київський Арсенал. Але ми встигли удосконалити сценарій. Проєкт пройшов з дуже високими балами у другий тур, де посів друге місце. І вже перед наступним туром ми з режисером  разом готувалися до презентації. Я йому допомагала. Ми розробляли тексти його промови. Я багато розповідала про каральну психіатрію, бо він – молода людина, і, Богу дякувати, не застав ті страшні часи. Потім ми разом раділи, коли виграли пітчинг і посіли почесне друге місце. На цьому наша робота з режисером закінчилася…

Ви спитали про особливості творчого процесу у співавторстві? Я маю доволі позитивний досвід такої роботи над іншими сценаріями.

Ми створили кілька сценаріїв разом з Анною Смолій, молодою, але досить досвідченою і дуже талановитою режисеркою, сценаристкою і продюсеркою. Іноді сперечалися, іноді сміялися, іноді щось придумували і могли здзвонитися навіть вночі… Але ми починали разом писати сценарії і разом закінчували. Ідеї завжди належали Анні.  Поділюся тим, що десь півроку тому отримала від неї замовлення на написання нового сценарію, вже як від продюсерки. Це дуже відповідальна робота, про яку поки не можу розповідати.

Так само чудово я працювала з прекрасним режисером Олексієм Шапаревим. Він дуже творча особистість. Теж іноді сперечалися, а іноді розуміли один одного з півслова.

Зовсім інакше ми працювали над серіалом за моїм романом з Ольгою Золотарьовою. Сценарій вже був готовий, і ми  його фактично переписували. Оля теж дуже талановита режисерка і сценаристка. Під час роботи, вона починала фразу, я закінчувала.  Часто було відчуття, що ми читаємо думки одна одної.  Їй іноді здавалося, що вона навантажує мене своїм баченням, а мені, навпаки, подобалося з нею працювати. Вона дуже тонко відчувала те, що я написала.

Працювала з Оксаною Тараненко, і теж над сценарієм, який був готовий. Я дослухалася до її порад і повністю змінила структуру. Саме в такому вигляді сценарій отримав сім міжнародних нагород, шість з яких – переможні. Я зараз говорю про проєкт «Актриса». В нас був задум створити інший спільний проєкт… Але завадила велика війна.

Вже під час війни, ми разом з надзвичайно талановитим і знаним режисером Олександром Ітигіловим написали серіал за його ідеєю. Працювати було  неймовірно легко і цікаво. 

Тобто, в мене доволі гарний досвід спільної роботи над сценаріями. Єдине, режисери, які не брали участі з початку написання сценарію, не хочуть, щоби я вказувала їх співавторами у випадках, коли ми потім  разом переробляли ці проєкти. Я вмовляла і Ольгу, і Оксану… А вони, в свою чергу, вважають, що не мають право бути співавторами, бо основну роботу зробила я.  Але я вирішила інакше і, коли демонструю заявки, то вказую їх теж.

Дійсно, цікавий досвід. Вибачте, але коли ви не працювали з Симором Гласенко,  як зі співавтором, то яким чином розділили з ним нагороду?

Наскільки мені відомо, він є скрипт-доктором. Зазвичай,  скрипт-доктори — це дуже кваліфіковані сценаристи. Вони працюють в кіноіндустрії по всьому світу. В нас тільки нещодавно з’явилися такі фахівці. Вони удосконалюють сценарій перед зйомками, але їх не вказують в титрах. Така, як на мене, несправедливість має місце  у всесвітній практиці. В  проєкті «БожеВільні» його вказали  в титрах.

При нагородженні, можливо, організатори фестивалю помилилися.  Все ж це молодий фестиваль.

Але ви маєте право написати до організаторів кінофестивалю і виправити цю помилку.

Коли чесно, то я  подумала так: в мене 41  відзнака, 34 нагороди,  з яких 16 перемог на міжнародному рівні! А в людини взагалі жодної немає, окрім номінації (інформація з Вікіпедії). Нехай буде хоча би одна. Може саме ця нагорода дасть старт і будуть інші? Я чула, що він гарний сценарист, то бажаю йому нових нагород за нові сценарії.

Вам  сподобався фільм «БожеВільні?

Так вийшло, що фільм я не бачила. Я попросила і мені його рік тому надіслала генеральна продюсерка. Але подивитися я не змогла. В мене чомусь через програми, що встановлені, фільм не відтворюється.

Прикро. Тобто ви не можете оцінити кіно, що знято за вашим сценарієм?

Поки не можу. Але коли такі високі оцінки дає журі, то, напевно, фільм вийшов гарний. І, знаєте, над ним працювала дуже освічена людина – генеральна продюсерка Валерія Іваненко. Річ в тім, що продюсери, яким я передала цей сценарій, передали потім його іншій компанії, де директоркою була саме пані Валерія.  І, як з’ясувалося, вона теж давно мріяла зняти кіно про каральну психіатрію. Вона була знайома з багатьма жертвами цього ганебного явища. Не просто знайома, а товаришувала з дисидентами. З перших вуст їй відомо про те, що відбувалося у тих психіатричних лікарнях. Валерія має багато щоденників і спогадів дисидентів.  Саме вона, наскільки я знаю, запросила в якості консультанта Семена Глузмана. Крім того, Валерія теж консультувала всю знімальну групу.  Вважаю, що своїм успіхом фільм у першу чергу зобов’язаний  саме їй.  Не хочу образити інших митців, але коли людина добре розуміє історію, про яку йдеться, то кіно виходить достовірне і цікаве. Знаю, що Валерія вклала душу і серце в цей фільм. Хочеться, щоби вона теж отримала нагороду «Найкращий продюсер».

А що, є такі нагороди?

Є. Я, коли подавала сценарії на фестивалі, то зустрічала й такі номінації. Обов’язково знайду і підкажу на яких кінофестивалях таке практикується.

Ви так тепло розповідаєте про Валерію Іваненко, що, напевно, затоваришували з нею під час роботи над фільмом?

Ні. Ми не затоваришували, а навіть мали багато суперечливих ситуацій. Але я не хочу згадувати про суперечки. Крім того, ми не є друзями і не маємо спільних проєктів. Я просто розповіла про її внесок у створення фільму «БожеВільні». До речі, я не була дотична до зйомок, тому мене здивувала назва. Я спитала у Валерії, яким буде переклад на англійську. Сrazy? Переклад, дійсно, був поганий. А від назви теж багато чого залежить. Тоді саме Валерія придумала іншу назву для англійської версії.

Які ваші подальші плани? Чи є сценарії, які ви плануєте подавати на міжнародні конкурси?

Поки всі сценарії в роботі. Проте компанія «КалинаФільм», яка володіє правами на сценарій «Стефа»,  подає його на українські конкурси. Компанія веде потужну робота над майбутнім фільмом.

Навіть не знаю, чи є сенс бажати перемоги сценарію «Стефа»? Бо після таких високих оцінок міжнародного журі, я впевнений, в його визнанні і в Україні.

Дякую вам. Вашу впевненість розділяють всі, хто читали цей сценарій. Але  подивимося, як все відбуватиметься на наших конкурсах. Конкурси назвати не маю права, на жаль. Назву після закінчення.

В  наступному інтерв’ю хотілось би почути про те, як оцінили ваші роботи в Україні.

Добре. Обов’язково зустрінуся з вами і розповім.

Творчої вам наснаги. І перемоги Україні.

Дякую. Переможемо обов’язково.

Як повідомляла Одесса News, лідером кінопрокату в 2023 році стала стрічка «Щедрик», автором сценарію якого є Ксенія Заставська.

Фото люб’язно надано редакції Ксенією Заставською

Больше новостей на нашем Telegram-канале: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy

scroll to top