Головне управління Нацполіції в Одеській області повідомило про проведення інструктажу з бригадами мисливців, які задіяні у заходах з регулювання чисельності хижих тварин на території Подільського району.
Як сказано у поліцейському повідомленні, заходи проводяться на підставі спільного наказу обласної військової адміністрації та оперативного угруповання військ «Дунай» з метою запобігання поширенню захворювання на сказ та африканську чуму.
Про такий наказ Одесса News писала у попередньому випуску «Тузлівські лимани: війна та мир». Появу на світ цього документу доктор біологічних наук, одеський еколог Іван Русєв назвав «новою внутрішньою загрозою для біорізноманіття Одеської області — небезпечною і маніпулятивною з точки зору як природних процесів, так і відсутності будь-яких доказових лабораторних підстав».
Ірина Вихристюк, виконуюча обов’язки НПП «Тузлівські лимани» взагалі вважає, що «в даній темі має місце злочинна маніпуляція та невігластво, що породжує страхи, в першу чергу у населення» і навела конкретні цифри та інформацію, «яка допоможе людям зі здоровим глуздом подивитись на ситуацію тверезим поглядом».
Фахівець стверджує, що ніякого спалаху сказу у диких тварин немає, оскільки, щоб це стверджувати, потрібно провести відповідні дослідження. Керівникові Національного парку в жодній дотичній до проблеми організації таких даних ніхто надати не зміг з однієї причини — досліджень, скільки тварин хворіють на сказ, ніхто не проводив.
Далі ще цікавше: Ірина Вихристюк пише, що за останні 30 років від сказу в Україні померло 64 людини, за останні 5 — три: 2019 – 1, 2020 – 1, 2023 — 1.
Чи неминуча смерть в результаті укуса хворої тварини? Ні, — відповідає керівниця НПП.
«Смерть настає лише у випадку хвороби. А хвороба настає у випадку несвоєчасного звернення до медзакладу або ігнорування лікування. В яких випадках людина заражається?, — коли її вкусила чи поцарапала тварина, або слина хворої тварини потрапила на відкриті рани. Які звірі нападають на людей (від кого отримують укуси в першу чергу?) — першочергово наближені до людей: собаки і коти у 96,24%, сільськогосподарські тварини у 0,13% від усіх тварин, лисиці — 0,6%, кажани — 0,15%.
За словами Ірини Вихристюк, інформація, що поширюється чиновниками про сказ диких тварин, має явно на меті нагнітання ситуації. «Занадто багато агресивної інформації по відношенню до диких тварин (першочергово, лисиць, шакалів та інших хижаків), яких наділяють негативними епітетами, типу «окупанти, які штурмують обійстя і є резервуарами інфекції».
Ірина Вихристюк стверджує, що має чимало прикладів не просто маніпуляцій фактами про сказ, а зумисних дій для поширення недостовірної, агресивної інформації з метою отримання дозволу на відстріл.
«І в цій брудній темі завжди були пов’язані ветеринарна служба та мисливці. Для ветеринарів — це топ-тема, адже для проведення заходів з профілактики та боротьби зі сказом вони отримують чимале фінансування з бюджетів, а мисливці в такий спосіб отримують дозвіл на знищення хижих тварин, здійснюючи так зване «регулювання чисельності» або «діагностичні відстріли», а іноді проводять депопуляцію, тобто тотальне знищення виду на певній території», — пише фахіець.
Структури Держпродспоживслужби для проведення заходів по боротьбі зі сказом у 2023 році отримали 241,42 млн.грн. Це — вражаюча сума на тлі мізерної кількості жертв від сказу.
Ірина Вихристюк піддає сумніву, що до Держспоживслужби потрапляють тварини, хворі на сказ. «З власного досвіду: коли мисливці привозили на дослідження до ветслужби труп шакала чи лиса, начебто померлого від сказу, я, як керівник Парку, просила інформувати нас, щоб ми могли візуально оглянути його, тому що ми знали, що тварин вбивали незаконно, представляючи вбивство як смерть від хвороби. Навіть по зовнішньому вигляду тварини можна отримати інформацію, чи хворіла вона. Але жодного разу за 8 років ветеринари не повідомили нас, навпаки, коли ми хотіли оглянути труп, нам завжди відмовляли на підставі того, що він начебто утилізований шляхом спалювання. Тому, маніпуляції, непрофесіоналізм і корупція — це те, що ми маємо в Держпродспоживслужбі».
Чиновники багато говорять про євроінтеграцію, але якщо в Одеській обласній державній адміністрації не знають, як поступають в даних випадках в європейських країнах, то спеціалісти Національного природного парку «Тузлівські лимани» нагадують: там «здійснюється пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин навесні та восени шляхом розповсюдження принад із вакциною вручну або авіатранспортом. Наземний розподіл принад з вакциною розкладають на узліссях, узбіччі доріг, біля річок, на сільськогосподарських угіддях».
Чи проводиться щось подібне в Україні? — Так, пероральну імунізацію диких тварин у 2023 році було проведено в мисливських господарствах, зокрема, в Одеській області, наприкінці жовтня. А якщо вона було проведена. то чому ОДА вирішила організувати щей відстріл під під назвою «регулювання чисельності» фактично вакцинованих тварин?
За визначенням (ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»), «регулювання чисельності диких тварин — вилучення (відстріл та відлов) диких тварин, що перебувають у стані природної волі, за умови, що їх чисельність на конкретній території ЗАГРОЖУЄ життю та здоров’ю людей, свійських тварин, завдає ЗНАЧНИХ збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, — ПОРУШУЄ природний баланс видів, ЗАГРОЖУЄ існуванню інших видів диких тварин».
З огляду на вже наведені цифри, можна констатувати, що дикі тварини в Одеській області, зокрема, не є загрозою для людей та свійських тварин, — робить висновки директорка Нацпарку.
А тим часом проінструктовані в одеських поліцейських відділках полювальники вийшли на відстріл, правда. приховуючи свої обличчя…
Публікацію підготував Микола Ніжегородов.
Фото: Подільське райуправління поліції Одещини, НПП «Тузлівські лимани», Іван Русєв/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy
