599-й воєнний світанок зустріли представники дикої природи у Національному природному парку «Тузлівські лимани». Їхнє мирне життя всіляко підтримують невтомні працівники НПП, яким доводиться працювати деколи в складних, навіть екстремальних ситуаціях.
За словами Івана Русєв, доктора біологічних наук, професора, наукового журналіста, «останніми днями з’являється різна інформація в інтернеті від місцевих мешканців навколо нацпарку щодо якихось висохлих ділянок у НПП «Тузлівські лимани», щодо зникнення фламінго й інших птахів на лимані Бурнас, в якому нібито немає води, немає риби, гинуть екосистеми і винна начебто в цьому адміністрація нашого нацпарку».
Одеський еколог зазначає, що з наукової точки зору і з історичних фактів у житті Тузлівських лиманів протягом століть були різні періоди, й іноді десятиліттями вони були лише соляними плантаціями. «І жодної рибини там не було, тому що там не було з’єднання лиманів з морем і велика їх площа була сухою. Тоді люди жили своїм життям, обробляли землю, дивились на висохлі лимани, пасли худобу і заготовляли сіль. Між тим, водно-болотним птахам там в такі «сухі» періоди завжди на мілинах гіперсолоних лиманів було чудово, тому що в солоній воді дуже добре розмножуються водні тваринки — рачки Артемія саліна, мотиль комарів-дзвінців, мухи-береговушки та інш. Вони всі є ласощами для багатьох видів куликів, качок, чапель, фламінго, які використовують солоні лимани як їдальню та транзитний вокзал».
Професор наголошує на тому, що «тимчасово висохлі зараз лимани — це не пустеля — вони дуже важливі у такому стані і для відпочинку пеліканів та інших птахів, особливо мігруючих журавлів, гусей, де вони відпочивають вдень або вночі. І звісно, що коли були природні прорви, вони обумовлювали екологічні процеси лиманів і їх водність. І звісно, що тоді було багато води і багато риби, яка заходила на нагул, або розмноження. І звісно, що місцеві мешканці в ті часи в законний (але частіше в незаконний спосіб — браконьєрський) ії ловили в різних масштабах. Але вони і тоді знову скаржилися, що висока вода руйнує обриви, медузи заважають їм браконьєрити і гуртувались місцеві для протизаконного закриття прорви, що вони і кожного року злочинно робили на території нацпарку. А працівники парку протистояли таким їхнім злочинним діям».
Іван Русєв пояснює, що «не хочуть знати місцеві мешканці від першоджерел, від нас — тих, хто працює в парку, що парк не за бюджетні, а за народні кошти, які зібрані по всій Україні, придбав декілька років тому спецтехніку, завіз ії на піщаний пересип і почав відновлювати водообмін, щоб була вода в лиманах, була риба і для людей і для природної екосистеми. І ось, як тільки ми починаємо відновлювати життя прорви, завжди налітали «невігласи-коршуни» в обличчі різних злочинців і браконьєрів і за сприянням корумпованих поліціянтів та продажних судів, а також деяких нардепів забороняли нам відновлювати водообмін і арештовували техніку.
Іван Русєв не ховає прізвища, називаючи головним злочинцем в цьому народного депутата України по 141-му округу (Одеська область) від партії «Слуга народу» Олександра Ткаченка.
«Останніми днями він знову через Кабмін, через Міндовкілля, через місцеві громади — Лиманську, Тузлівську — протидіє відновленню водообміну і всіляко намагається усунути з посади нинішню адміністрацію нацпарку, намагається усунути керівника нацпарку Ірину Вихристюк, поставити своїх людей для тотального дерибану ресурсів.
Природознавець впевнено заявляє, що «всі свідомі люди області, всі здорові люди нашої держави розуміють, як функціонують водно-болотні угіддя наших лиманів, розуміють, що давно вже тотально знищений материковий сток малих річок, розуміють, хто нам — парку — заважає зробити водообмін. І тільки крикуни та ті, хто у своєму житті нічого толкового і корисного ані для природи, ані для людей не робив, не здатні усвідомити, що насправді відбувається на лиманах. Між тим, останні два роки головною причиною неможливості здійснення водообміну є військові обставини і повна заборона військових відтворювати водообмін між морем та лиманами».
Розвінчує Русєв й інші «балачки» про НПП.
«Так ось, деякі маленькі лимани зараз висохли, на деяких лиманах зараз ще йде формування солі, а на великих лиманах, де є багато води, йде своє природне життя і чудово себе відчувають фламінго з малечею».
Пояснює доктор біологічних наук причини почервоніння в останні місяці водної екосистеми деяких лиманів.
«Під такими барвами частина лиманів була до середини вересня і нагадувала краєвид далекої планети. Такий колір є своєрідним індикатором масового «цвітіння» зеленої мікроводорості Дуналієлла Саліна в період високої температури та солоності лиману. Важливу роль грають і галобактерії. У клітинах водорості, як і в соковитій моркві, міститься багато бета-каротину. Вона є єдиним природним джерелом, в якому вміст бета-каротину може досягати 60-70% загального її вмісту. Каротин відомий тим, що є дуже важливим для організму людини, оскільки забезпечує його провітаміном А. У бактеріях каротиноїди, що надають їм червоного відтінку, містяться в мембранах. Такі кольори від каротину дуже потрібні рожевим фламінго», — описує ситуацію фахівець.
Поки йде війна на фронті та війна чуток в інтернеті, Національний природний парк живе своїм життям: цвіте солонець, який є прикрасою Тузлівських лиманів, панує тиша на узбережжі Чорного моря, що дає можливість десяткам тисяч птахів перепочити і спокійно підгодуватися перед дальньою дорогою до Африки.
«І нам, працівникам нацпарку, дуже хочеться, щоб думки і голоси місцевих мешканців стосовно стану лиманів формувались разом з об’єктивними фактами, а не на базі і при підтримці невігласів і браконьєрів», — завершує Іван Русєв.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy
