«Тузлівські лимани»-2023: війна та мир (випуск 28-й)

330842804_3308422979379317_6639307058141206837_n-Cropped.jpg

Дика природа в Національному природному парку «Тузлівські лимани», що на Одесщині, живе 368-у воєнну добу.

У той час, коли загарбники варварськи руйнують домівки українців, у природі тривають важливі процеси, які описує одеський еколог, доктор біологічних наук Іван Русєв.

Уважно спостерігаючи за природними явищами, професор Русєв описує перші кроки відродження популяції птахів у військовий час.

«Зараз, коли вже залишилось кілька днів зими, пари бойових круків повертаються до старого гнізда і в них починається гніздова пора. Круки – моногамні птахи, у яких постійні подружні пари утворюються на багато років. У польоті птахи виконують хитромудрі фігури вищого пілотажу, що входять до програми шлюбного танцю – від запаморочливих піке до обертань навколо своєї осі», — пише Іван Русєв.

Еколог зазначає, що крука в Україні можна зустріти майже повсюдно, але не часто. Він оселяється на морських узбережжях, в безлісих пустелях та горах, але найчастіше за все гніздиться у старих лісах.

«Крук – один із найбільш великих і сильних представників своєї родини. Живуть усамітнено або шлюбними парами. Більшу частину року пари нерозлучні. Узимку птахи збираються у зграї, оскільки разом їм легше прогодуватися. Круки залюбки займаються промислом на узбережжях лиманів, моря, на звалищах. Коли їжі багато, птахи ховають її про запас у потаэмних місцях, щоб заспокоїти голод пізніше. У польоті вони із силою збурюють повітря потужними змахами крил, видаючи характерні свистові звуки, але вміють і ширяти, користуючись висхідними повітряними потоками».

Як зазначає Русєв, нещодавні нові потужні вибухи біля Зміїного були дуже загрозливими для дикої природи і лякали зимуючих птахів.

Пересуваючись вздовж узбережжя Тузлівських лиманів, або йдучи пішки піщаним пересипом, можна несподівано зустріти неймовірного мешканця – дуже обережну видру.

«Не дарма є такий вислів, що там, де водяться видри, з природою все у порядку. Так звучить формулювання та обґрунтування Німецького фонду диких тварин, який надав нещодавно видрі такий статус. Витончені, спритні і дуже товариські тварини. І навряд чи є інші тварини, здатні так віртуозно поєднувати у житті земну і водну стихії, як видра», — пише еколог.

Видра, за спостереженнями Русєва, видобуває собі їжу у воді (при необхідності може бути під водою до 2 хвилин). Як правило, видра плаває дуже швидко. Активною вона є переважно вночі, але, взимку, коли їжі небагато, вони активні іноді і вдень.

«Мисливські угіддя однієї видри можуть бути до 18 км і приблизно на 100 м углиб морської прибережної зони, хоча найчастіше вони віддають перевагу мілководним ділянкам. Взимку, при виснаженні запасів риби та в міру замерзання, видра змушена кочувати. По піску, льоду або снігу вона проходить за добу іноді до 20 км. І ми бачимо ії сліди на багатьох ділянках нацпарку», — ділиться своїми спостереженнями Русєв.

В НПП видри харчуються переважно рибою (карасями, сазаном, камбалою глосою, бичками, кефаллю та ін.), охоче поїдають молюсків. Ловить полівок та інших гризунів, жаб та ящірок, місцями полює навіть на куликів та качок.

З біллю Іван Русєв констатує, що на початку 20 століття на видр багато полювали заради цінного хутра, але «основною причиною їх вимирання є забудовані і залиті каналізацією водоймища, осушені болота та знищені прибережні зони. Застосування в сільському господарстві пестицидів також скоротили чисельність видр. У 2000 році звичайну видру було внесено до червоного списку Світового союзу охорони природи (IUCN) як «вразливий» (vulnerable) вид».

Іван Русєв нагадує, що Україна – дім для третини біорізноманіття Європи, хоча Україна в Європі займає лише 6% її території. Але зараз у нашій державі немає жодного безпечного куточка, тож усі тварини та рослини під загрозою – як і екосистеми, де вони мешкають. Бойові дії під час війни відбиваються на дикій природі.

«За даними Міндовкілля, українська природа вже має за рік війни жахливі пошкодження: 16 постраждалих водно-болотних угідь міжнародного значення на площі біля 600 тис. га; 900 заповідних територій; незліченна кількість лісових та степових пожеж тощо. Масштаби трагедії на всьому узбережжі Чорного та Азовського морів важко навіть уявити, адже єдиними вищого рангу природно-заповідними територіямиЮ зо охороняються на підконтрольній Україні, є НПП “Тузлівські лимани”, — інформує професор Русєв.

Фото: Іван Русєв/Facebook, Одесса News/Руслан Балабанов

Больше новостей на нашем Telegram-канале: https://t.me/joinchat/UtNeW3LzPmqqxBod

scroll to top