На адресу одеської кіносценаристки Ксенії Заставської (Оксани Присяжнюк) надійшло приємне повідомлення з Сполучених Штатів Америки, де у Нью-Йорку її кіносценарій «Актриса» став кращим.
Про це довідався кореспондент «Одесса News, одразу сконтактувавши з одеситкою.
-Ще тижня не минуло, як наше видання проінформувало своїх читачів про перемогу Вашого кіносценарію «Steph» («Стефа»). І от ще одна перемога — цього разу сценарію «Актриса», і також в США. Відправляючи його на конкурс, чи відчували Ви, пані Оксана, що члени конкурсного журі зрозуміють Вас, Ваш творчий задум, ідею кіносценарію?
Сьогоднішня перемога сценарію «Актриса» — не перша, а третя. Я не могла подати його на велику кількість фестивалів і конкурсів, бо, по-перше, майже на всіх сценарних конкурсах є правило: сценарій не повинен бути більше 120 сторінок. А в сценарії «Актриса» їх 130. Друга причина — мені здавалося, що він не буде зрозумілим за кордоном, бо це наша історія. В попередньому інтерв‘ю Вашому виданню я розповідала про цей сценарій. Коротко нагадаю, що задум виник тоді, коли я прочитала про українську актрису Віру Левицьку, про її життєвий шлях і табори ДіПі (табори біженців, — ред.). Тоді зрозуміла, що в нашій країні немає жодного фільму, в якому розповідається про такі табори. В моєї героїні, окрім професії і життя у цих таборах, нічого спільного з Левицькою немає.
Після першої перемоги сценарію, я зрозуміла, що він, на превеликий жаль, став актульним. Знову біженці, яких виганяє зі своїх домівок війна. Знову люди живуть мріями повернутися на рідну землю. Дуже сподіваюся, що цей шлях не буде довжиною у життя, як у героїні мого сценарію.
-Пані Оксано, а як, власне, проходив сам фестиваль, на якому щойно переміг Ваш сценарій? Чи встановлено якийсь приз?
Цей фестиваль «ONIROS» проводиться у Нью-Йорку вже восьмий рік. Назва цікава і походить від давньогрецького «oneiros» — мрія. Навіть є девіз: “Мрій про велике, завжди!». Переможці отримують золоту статуетку, яку через війну, до нашої країни мені навряд чи зможуть доставити. Поки не знаю — це окремо треба обговорювати з адміністрацією фестивалю. Що цікаво, я не перша українка, яка бере в ньому участь. Переможцем був фільм «Фортеця Хаджибей», знятий на Одеській кіностудії. Тому, одесити — дуже творчі люди і перемагають у світі! Я цьому щиро радію.
-Знаю, що сценарій «Актриса» створювався спеціально для української актриси Наталії Васько?
Так, сценарій я писала спеціально для чудової української актриси Наталії Васько. Режисери, які його читали, всі були в захваті. Але так сталося, що двічі нам відмовляли у фінансуванні, тому не склалося його зняти. Потім я познайомилася с режисеркою Оксаною Тараненко. Вона працює сьогодні режисером-постановником в Одеському театрі опери і балету, а ще має великий досвід режисера-постановника в кіно. Оксана відразу закохалася в цей сценарій. Саме вона запропонувала змінити форму — переписати таким чином, щоби події відразу відбувалися у ДіПі, а про непростий шлях героїні до цих таборів розповісти через її спогади. Я дослухалася до цих порад. Вийшло цікаво.
-А взагалі, як у Вас складається з режисерами?
Зізнаюся, я взагалі люблю працювати з режисерами. Це відразу робить сценарії іншими і додає тієї кінематографічності, якої часто не вистачає. Я бачу історію на папері, а режисер відразу бачить кадрами з майбутнього фільму. З кожним режисером в мене своя окрема історія робочих стосунків. Хоча часто ці стосунки переходять у дружні. Іноді ми сперечаємося, іноді розуміємо один одного з першої фрази, сміємося разом або плачемо… Сподіваюся, що всі наші роботи все ж будуть реалізовані на екрані.
Одесса News Вам також цього бажає!
Фото з особистого архіву Ксенії Заставської
Більше новин у нашому Telegram-каналі: https://t.me/joinchat/UtNeW3LzPmqqxBod
