Вже 256 добу варвари нищать нашу землю. Нищать людей, руйнують будинки, приносять збитки українській природі.
Влучно на своїй сторінці у Facebook охарактеризував такі дії окупантів доктор біологічних наук, одеський еколог Іван Русєв: «Божевільні мутанти і загарбники не вміють цінувати ані природу, ані культуру, ані вільних людей. І тому, кожний неймовірний захід сонця, як і кожний ранок в нашій країні, віддаляє нас від мутантів і прискорює нашу перемогу над орками».
За спостереженнями одеського еколога, вже багато птахів відлетіло до Африки, але з середини жовтня через Національний природний парк «Тузлівські лимани», як частини Чорного моря, з далекого Таймиру, летять білолобі гуси та чорвоноволі казарки.
«Птахи збиралися на ночівлю в безпечному місці, оскільки вони летіли через велику окуповану територію Азово-Чорноморського регіону України і ім дуже хотілось побути в безпеці і відпочити. Деякі зупинились на ночівлю на лимані Малий Сасик. Інші полетіли транзитом далі. Ймовірно, в країни Європейського союзу – Румунію та Болгарію. Ці рідкісні птахи планети — казарки, занесені до Червоної книги України та Міжнародного союзу охорони природи», — пише Іван Русєв.
Казарки гніздяться виключно в Тундрі Росії, але восени на зимівлю обов’язково летять в Українське, Румунське та Болгарське Причорномор’я, а навесні – назад у Тундру. «Цей гарний вид птахів дуже вразливий і знаходиться під загрозою зникнення на планеті. На території України головною загрозою для казарок є людська діяльність застосування пестицидів, браконьєрство та практично ніким не контрольоване полювання на всьому Азово-Чорноморському узбережжі. Але зараз головний чинник – це війна,» — повідомляє еколог.
Іван Русєв нагадує, що у грудні 2021 року у прибережних територіях Українського Причорномор’я в рамках міжнародного проекту LIFE «Збереження казарки на глобальному прольотному шляху», орнітологами був проведений облік казарки. Її шукали у тих місцях, де вона годується чи ночує. Найбільше казарок – 7592 особин було нараховано у Херсонській та Запорізькій областях, у зоні затоки Сиваш та поблизу біосферного заповідника «Асканія-Нова».
«На жаль, — пише Іван Русєв, — зараз там орки і там велика загроза не тільки для людей, але і для дикої природи і для казарок».
«Летіти з Тундри — неблизький край, більше 5000 км. Міграція птахів — одне з найбільш вражаючих чудес природи! Неймовірні подвиги витривалості та наполегливості дозволяють птахам двічі на рік долати величезні відстані під час міграції. Перелітні птахи — це сигнали про здоров’я Природи та нашого довкілля. Антропогенні зміни на шляху далеких мігрантів, які перетинають декілька країн та середовищ існування, свідчать про більш широкі зміни навколишнього середовища, які вже стрімко відбуваються. Ці зміни торкнуться і нас, людей, тому, рятуючи природне середовище, ми фактично допомагаємо врятувати своє власне майбутнє», — констатує доктор біологічних наук.
Більш вільно почуває себе в НПП аристократ неба, орлан-білохвіст – одна з найбільших хижих птахів, які мешкають в Україні.
«Самки досягають 6 кг з розмахом крил до 2,5 м. Від орлів орлани відрізняються масивнішим дзьобом і неопереною нижньою частиною лап. 2,5-метрового розмаху крила дозволяють білохвосту без жодного помаху довго парити навіть у слабких висхідних повітряних потоках. Для білохвоста немає нельотної погоди. Це справжній володар повітря. Він однаково легко долає великі простори і за ясної, безвітряної погоди і за майже штормової завірюхи з сирим снігом, над сушею і над морським простором», — пише одеський еколог.
Але незважаючи на міць цієї птахи, орлан дуже вразливий. Ці птахи занесені до Червоної книги України та Міжнародної Спілки Охорони Природи.
«Білохвіст – довгожитель. Може довго голодувати, не втрачаючи сил. Вирощуючи на рік по одному-два пташеняти, він міг би процвітати у своєму величезному ареалі, що тягнеться від Центральної Європи до Тихого океану. Але зоологи, з’ясувавши сучасну чисельність виду, внесли його до списків Міжнародної та національної Червоних книг. Навіть заповідний режим не завжди рятує білохвостів від загибелі. Цей вид постраждав не стільки від прямого переслідування, браконьєрства та розорення гнізд, скільки від занепокоєння в гніздовий час, від зведення лісів у заплавах річок та затопленні самих заплав при будівництві гребель, забрудненні озер і річок та збіднення їх рибних запасів, безмірного застосування отрути, а з початком війни ці велетні страждали від потужніших пострілів».
«Зараз, як ніколи, птахи-велетні, як і інші птахи, рослини, води, світанки — всі, на всіх фронтах, своєю потужною і позитивною енергетикою допомагають українцям в боротьбі з орками», — впевнений одеський еколог.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Больше новостей в в нашем Telegram-канале: https://t.me/joinchat/UtNeW3LzPmqqxBod
