Поки триває жорстока боротьба за визволення української землі від загарбників, у глибинці Української Бессарабії співробітники Національного природного парку «Тузлівські лимани» ведуть невпинну послідовну боротьбу проти браконьєрів, чиновників, які або їм потурають, або відмахуються від скарг екозахисників.
Як сказала кореспонденту Одесса News керівничка Нацпарку Ірина Вихристюк, «в «Тузлівських лиманах» ми воюємо з невігласами і корупціонерами при владі».
Не замислюючись, вона називає їхні прізвища — чиновники Одеської обласної військової адміністрації — заступник начальника ООВА Олег Муратов та начальник департаменту екології та природних ресурсів Павло Буланович.
«У нас залишився негатив, який був і в мирний час, пов’язаний з бездіяльністю органів місцевого самоврядування, саботажем поліції, що не розслідує правопорушення (порубки, пожежі, самозахоплення територій) та зумисними діями (корупційними) представників органів влади, що створюють неприйнятні умови для роботи державної установи «Тузлівські лимани». Наше завдання — викривати ці «фурункули» на тілі суспільства», — сказала нашому кореспонденту Ірина Вихристюк.
Хоча б такий приклад. Його навів одеський еколог Іван Русєв.
«Є в національному природному парку «Тузлівські лимани» унікальні місця біля піщаного пересипу під місцевою назвою «Балатон». Це система дрібних внутрішніх озер в низов’ях лиману Алібей на межі з лиманом Шагані та Карачаус. Ця природна екосистема є заповідною. Рішенням науково-технічної ради НПП «Тузлівські лимани» прийнято назвати ці озера заповідними озерами академіка Ювеналія Зайцева, який зробив багато в науці для того, щоб покоління нащадків дізналося багато таємниць Чорного моря та шляхи вирішення його екологічних проблем, сприяв вивченню біорізноманіття Нацпарку.
Так от, в кінці літа висохли озера академіка Ювеналія Зайцева від того, що у цьому році вода в лимани і в озера майже не поступає ззовні. Не було і стоку прісної води по малих річках в лимани. До того ж, в цьому році рівень води в річці Дунай вкрай низький за останні десятиріччя і тому вода в лимани Джантшейський та Малий Сасик теж не поступає з Дунаю і не поповнює озера. І, нарешті, зовсім немає водообміну між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами. Окрім військових дій, однією з причин відсутності водообміну є той факт, що Одеська облдержадміністрація, а саме заступник очільника ОДА Олег Муратов та начальник Департаменту екології ОДА Павло Буланович протизаконно блокували видачу дозволів місцевим рибалкам, які готові були за свої кошти зробити таку важливу природоохоронну роботу, відкрити прорву», — розповів еколог.
Через цю заборону «рибалки лишилися без риби, а випарювання води з лиманів, на фоні відсутності водообміну, призвело зараз до повного висихання заповідних озер, де були засереджені унікальні пташині садочки рідкісних в «Тузлівських лиманах» галагазів», — додав Русєв.
Або другий випадок, про який також розповів Іван Русєв.
«Днями мені довелося в складі комісії обстежувати деякі заповідні ділянки Нижньодністровського національного природного парку щодо можливого проходу ЛЕП 330 на південь області. І що мене вразило, — те, що Одеська обласна служба автомобільних доріг просто взяла і засипала велику ділянку унікальних природних заплавних луків на території цього нацпарку. Засипала не тільки унікальні луки, а ще й саму природну протоку на 52-му км автотраси Одеса-Рені, яка колись з’єднувала ріку Дністер з заповідними заплавними луками і плавнями», — повідомив екозахисник.
Русєва здивувало, що це «протизаконне руйнування почалося майже два роки тому, але служба держохорони Нижньодністровського нацпарку з того часу нічого не зробила і не подала на порушників в суд, не нарахувала збитки».
Русєв, як вчений, доктор біологічних наук, зазначає, що «справжніх заплавних луків у дельті Дністра, яких було біля 2000 га, майже вже немає. Але вони були ключовими місцями для розмноження риб, для амфібій, для десятків тисяч мігруючих куликів, чапель, гусей. Вони дуже привабливі для родзинки дельти Дністра — блискучих ібісів і навіть для відпочинку пеліканів до того, як засипали луки. Вони є складовою Смарагдової мережі та водно-болотними угіддями міжнародного значення».
Русєв сказав, якщо дирекція Нижньодністровського нацпарку не складе протокол на порушників, то буде відповідне звернення від «Тузлівських лиманів» до екологічного підрозділу Одеської обласної прокуратури, яким керує Володимир Францевич.
У цю осінню пору до офісу нацпарку доходила інформація від місцевих мешканців, що на лиманах Бурнас та Солоний є багато загиблих птахів. Після обстеження спецалісти підтвердили цю інформацію.
Детальне обстеження території та акваторій показало, що загиблі птахи є тільки в зоні цих двох лиманів, неподалік від потужної ЛЕП. На інших територіях чи акваторіях лиманів загиблих птахів знайдено не було. Кількість нарахованих загиблих птахів, або їх залишків, сягала 300. Серед них було виявлено 5 тонкодзьобих мартинів, занесених до Червоної книги України, та решта відносились до звичайних мартинів, серед яких було 10% молодих.
Серед інших причин загибелі птахів спеціалістами названо хімічну отруту на фермерських полях, де мартини іноді харчуються, та хімічне забруднення акваторії лиману Бурнас важкими металами та іншими побічними хімічними сполуками.
«Розорювання степів та шалена хімізація – величезна проблема для багатьох популяцій комах, якими харчуються, наприклад, такі пташки як бджолоїдки. Зменшення та погіршення кормової бази бджолоїдок спричиняється також масовим використанням пестицидів», — стверджує Іван Русєв.
Вчений відзначає, що забруднення та комерційна забудова морського узбережжя та лиманів, забруднення вод та деградація кормової бази через використання пестицидів загрожує й ще одному мешканцю Нацпарку — крячку чорнодзьобому, який перебуває під захистом Бернської конвенції та Угоди AEWA. «Для збереження виду необхідні суворі заходи охорони місць гніздування й заборона використання пестицидів», — зауважує еколог.
Засмучуються екологи Національного парку і таким явищем, як заковування берегів річок та урвищ в бетон. Це позбавляє птахів місць для гніздування.
Про відсутність державної підтримки Національного природного парку його керівники могли б говорити годинами, але в сьогоднішньому недільному репортажі не можемо не сказати про дельфінів.
В акваторії Чорного та Азовського морів живуть три види китоподібних. Сьогодні вони як ніколи потребують захисту від жахливих наслідків війни. І задля їх збереження НПП «Тузлівські лимани» активно просуває ідею створення великого по площі чорноморського резервату.
На думку Русєва, «його можна створити на базі існуючих сьогодні юридично, але без будь-якої охорони таких об’єктів ПЗФ як ботанічний заказник «Філофорне поле Зернова» (402500,0 га) та загальнозоологічний заказник «Острів Зміїний» (232,0 га). Війна, яка вкрай негативно вплинула на чисельність дельфінів та на їх плодючість в майбутньому, всеодно закінчиться, і дельфінам, як і нам, людям, потрібен безпечний дім у морі для відтворення, безпечний дім без браконьєрства і рибальства. Тому що кожного року у довоєнний час у Чорному морі гинули десятки тисяч дельфінів від браконьєрства і рибальства, особливо навколо острова Зміїний. І на тлі жахливої загибелі цих розумніших істот від орків нині, якщо не зробимо такий важливий крок, ми у післявоєнний час можемо втратити дельфінів, як колись втратили тюленя-монаха».
До речі, Україна, як держава, вже зобов’язалась в різні часи на кроки створення резервату для дельфінів. В Угоді про асоціацію України з ЄС та згідно Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII) написано, що ….в Україні будуть створені умови для створення репрезентативної та ефективно керованої системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду». У цьому документі є показники оцінки реалізації такої державної екологічної політики.
«Але ми, як держава, дуже мало ще зробили, вважає Русєв. — Наприклад, площа земель природно-заповідного фонду на даний час (відсотків загальної території країни) складає лише 6,4%. А згідно обіцянок чиновників нашої держави повинна була б бути — до 10,4% у 2020 р., до 12,5 у 2025 р. і до 15 % до 2030 р. Попереду ще багато роботи, і створення чорноморського резервату для дельфінів – це прямий обов’язок держави».
Підсумовуючи нашу недільну зустріч з екологами, знову згадуєш слова англійського письменника-натураліста Дж.Дарелла: «… Пам’ятай, що у рослин і тварин немає депутатів, їм нікому писати, вони не можуть влаштувати страйк, навіть сидячий, за них нікому заступитися, крім нас, людей, які разом з ними населяють цю планету, але не є її власниками».
У попередньому недільному репортажі Одесса News йшлося про браконьєра Сергія Кравченка з с.Приморське.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Підписуйтесь на наш канал в Telegram: https://t.me/joinchat/UtNeW3LzPmqqxBod — будьте у курсі важливих подій.
