Знана у всьому світі одеська письменниця, кіносценаристка Ксенія Заставська (Оксана Присяжнюк) нещодавно заявила про припинення своєї досить вдалої участі у міжнародних конкурсах кіносценаріїв.
Що спонукало письменницю до такого рішенняя, з’ясовував кореспондент Одесса News.
— Протягом року ми неодноразово вітали вас з перемогами на кінофестивалях і сценарних конкурсах. Нещодавно ви зробили заяву про припинення конкурсного шляху двох сценаріїв «Стефа» і «Актриса». Чому ви припиняєте участь у конкурсах?
Спершу хочу подякувати за всі вітання і висвітлення у пресі цього важкого шляху. Дійсно, шлях був важкий і досі не віриться, що я наважилася на участь у такій чисельній кількості конкурсів. Я припинила брати учать, незважаючи на те, що постійно приходять нові й нові запрошення від адміністрацій фестивалів, бо за умовами конкурсів не маю права брати участь, якщо авторські права на сценарії передані компаніям і якщо почався період препродакшну фільму. Крім того, вважаю, що разом ці сценарії вже отримали багато нагород і треба працювати над новими творами та подавати їх на нові фестивалі та конкурси.
— Скільки саме нагород за рік отримали?
За сценарій «Стефа» я отримала десять вищих нагород і стала переможницею, а за сценарій «Актриса» — шість. Є ще вісімнадцять високих нагород, не враховуючи такої категорії, як офіційний відбір, що теж є своєрідною перемогою.
— Вітаю вас. Це виглядає приголомшливо! Шістнадцять разів перемогти на міжнародних фестивалях і конкурсах — це дуже потужний результат. Коли ви подавали сценарії на велику кількість фестивалів, ви сподівалися на такий результат?
Звісно, не сподівалася. Хочу сказати, що я раніше ніколи не брала участі у міжнародних змаганнях. Напевно, й надалі не брала б участі, коли б мій сценарій «Стефа» не потрапив до української режисерки Анни Смолій – моєї співавторки по іншим проєктам. Вона з моєї згоди показала його своєму канадському колезі – режисеру українського походження. Він був вражений і запропонував переклад англійською. Саме Анна наполягла на тому, щоби я подала сценарій на міжнародні конкурси.
Зі сценарієм «Актриса» була майже така сама історія. Я розповіла режисерці Оксані Тараненко про те, що готую свій новий сценарій для подачі на міжнародні конкурси. Буквально перед війною ми разом з нею завершили роботу над удосконаленням сценарію «Актриса». Режисерка сама переклала більшу частину сценарію «Актриса» на англійську мову, а решту вже зробив перекладач. Оксана вмовила мене подати на конкурси і цей сценарій. Зізнаюсь, що мені здавалося, його не зрозуміють за кордоном, бо він про нашу історію. Тому я подала сценарій «Актриса» на невелику кількість фестивалів. Взагалі, коли я подавала ці сценарії на багато конкурсів, думала: може вдасться виграти хоча б на одному. Така кількість перемог для мене самої стали приємною несподіванкою, бо я дуже критично ставлюся до своєї творчості і постійно удосконалюю те, що написала.
— Які перемоги і які фестивалі найбільш запам’яталися?
Запам’яталися перші перемоги на фестивалі у Нью-Йорку. Я подала сценарій «Стефа» відразу у дві категорії «Найкращий сценарій про війну» і «Найкращий сценарій драми» (дуже рідко, але є розподіли на категорії). Коли я отримала звістку, що виграла відразу у двох категоріях, була приємно вражена. Я тоді працювала у письменницькій резиденції в Литві і не встигла навіть друзям розповісти цю новину. Тим часом, у багатьох українських медіа з’явилася інформація про мої перемоги, і це повідомила подруга зі словами: «Вітаю! А ми дізналися з новин про твої успіхи!».
Ще запам’ятався відомий американський сценарний конкурс WRPNSC, на який я подала обидва сценарії — «Стефа» і «Актриса». Коли отримала повідомлення про перемоги двох сценаріїв, не відразу повірила. Там є премії «Платінум», що означає найвищу нагороду, далі – золото, срібло та бронза. Так от, «Стефа» отримав премію «Платінум» із внесенням до стіни Слави і передачі американському продюсеру, а «Актриса» — золото. До речі, досі, коли відкрити сторінку цього фестивалю, спершу йде мій портрет і сповіщення про перемогу. Як я жартую, що вже стала майже обличчям фестивалю.
Несподівана перемога була на Міжнародному кінофестивалі «Призма» в Римі. Спочатку сценарій «Стефа» став найкращим сценарієм місяця, випередивши двох італійський авторів. А потім я отримала запрошення на урочисту церемонію закриття сезону 2022-2023, де визначали переможців року. Через хворобу, на жаль, я не змогла приїхати. Тим більш, побачила, що серед номінантів відомі автори з Італії, Канади, США. Коли в залі пролунало моє прізвище, я була вражена. Нагороду замість мене на моє прохання отримала молода італійська актриса українського походження Олена Козинина.
Дуже запам’ятався сценарний конкурс Outstanding Screenplays Feature Competition. Його оцінювали метри світового кіно: продюсерка Кетлін Кеннеді, актор, режисер та сценарист Пол Шнайдер. Там мій сценарій став тільки чвертьфіналістом. Але й це я вважаю перемогою для себе. Крім того, найважче – це конкуренція з англомовними і знаними авторами.
— Чи були програші або розчарування?
Звісно, що були програші. Іноді сценарії не проходили навіть конкурсний відбір.
Нещодавно отримала звістку, що я сама була винна у тому, що не пройшла відбір – подала сценарій «Актриса» на конкурс, де було обмеження сторінок до 120. А в моєму сценарії -150.
Якось було дуже прикро, коли я отримала високі бали (від 8 до 10), але не пройшла відбір, бо не вистачило 0,25 балів.
Більше за все запам’ятався конкурс THE BLASTOFF. Коли я звикла до оцінок від 8 до 10, то тут я отримала бали від 4 до 5 і тільки одну 10. Оцінював мій сценарій «Стефа» американський професор, який викладає сценарну майстерність. Він дав дуже багато корисних порад. Я тоді уважно перечитала сценарій і зрозуміла, що це дуже слушні поради. Повторну подачу робити було не можна, тому коли мене сповістили, що я все ж вийшла у чвертьфінал, для мене це було теж своєрідною перемогою.
Розчарувань не було. Єдине, трохи прикро, коли з сайтів конкурсів прибирають інформацію про всі нагороди учасників, окрім переможців. А така інформація важлива, бо вона перевіряється продюсерами (я завжди вказую сайти конкурсів та фестивалів у спеціальному листі нагород). З мого досвіту, таке сталося на трьох конкурсах, коли в мене та інших учасників лишилися тільки лаври та такі листи.
— Що вам дали перемоги і участь у конкурсах?
Головне — перемоги привернули увагу до України і я змогла донести правду. І я вважаю це найбільш вагомим результатом. Наприклад, з фестивалю у Санта-Барбарі, де сценарій «Стефа» став фіналістом, я отримала листа від члена журі, який відверто написав, що він плакав, коли читав, бо навіть уявити собі не міг, що в нас йде настільки страшна і жорстока війна.
Я здобула чималий професійний досвід, бо у відгуках, окрім оцінок, я отримувала зауваження і поради. Наприклад, на конкурсі THE BLASTOFF, про який я згадувала, американський професор не тільки надав зауваження, а ще написав новий синопсис і логлайн, щоби привернуть увагу потенційних продюсерів (до речі, вже вдруге мені надали таку поміч), написав приклад листа до закордонних продюсерів, а ще підкреслив, що коли я доопрацюю цей сценарій, то комерційний успіх гарантовано.
Майже на всіх конкурсах прискіпливо виставляли оцінки за діалоги, структуру, форматування, елементи концепції та історії, сюжет та темп, розробку персонажів, комерційний потенціал. І я розуміла, що в мене виходить краще, а що гірше, над чим варто ще працювати.
Перемоги на фестивалях і конкурсах привернули увагу закордонних митців. Наприклад, я отримала листи від нідерландського режисера, французького продюсера і режисера, звісно, від американських кінокомпаній, тому що найбільш перемог мала в США. Деякі пропозиції були цікаві, і спілкування з продюсерами вже далі продовжує українська кінокомпанія «КАЛИНАФІЛЬМ», якій я передала авторські права на сценарій «Стефа».
— Пані Оксано, а як реагує одеська влада, чи радіє Вашим успіхам Міністерство культури та інформаційної політики України?
Особистих зустрічей з мером в мене не було. Але я входжу до складу робочої групи з розвитку та підтримки кіно при міській раді, тому постійно є привітання від міської ради і членів цієї робочої групи. Були і привітання на сайті міської ради.
Щодо міністерства… Ні. Жодного разу жодних офіційних вітань не було. Вітають окремі діячі кіно та письменники, з якими я знайома особисто. Не скажу, що мені це неприємно, чи мене це турбує. Я роблю своє і не зважаю на це.
— Бажаємо вам подальших успіхів і перемог.
Щиро дякую вам. Всім бажаю якнайшвидшої перемоги і миру.
Більше новин на нашом Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy
