«Тузлівські лимани»-2023: війна та мир (випуск 51-й) — зло має бути покаране

378981142_2328206547365424_3581727598289212847_n-Cropped.jpg

578-й світанок зустрічають мешканці Національного природного парку «Тузлівські лимани» в умовах широкомасштабного вторгнення ворога.

Вже 578-у добу варвари нищать нашу землю. Гинуть дельфіни — вчені припускають, що російські кораблі використовують акустичні сигнали гідролокаторів, що заважає орієнтації дельфінів. Потужні шуми з ракетних запусків та низьких польотів літальних апаратів також шкідливі. З інших причин їхньої смерті — велика кількість мін, що створюють перешкоди для вільного пересування дельфінів. Крім того, витоки палива та уламки ракет забруднили чорноморський біосферний резерв — найбільшу екологічну територію України.

Також через підрив Каховської ГЕС трильйони літрів забрудненої води потрапили в Чорне море та дельту Дніпра, що стало найсерйознішим ударом по навколишньому середовищу.

Паводкові води містять важкі метали, пестициди та поживні речовини, зокрема, азот та фосфор, що накопичувались у відкладеннях за греблею. Ці поживні речовини спричинили масивне цвітіння водоростей, які можуть стати токсичними…

Сьогоднішній ранок у Тузлівських лиманах розпочався гомоном птахів, відлітаючих по своїх домівках, шелестінням падаючого пожовклого осіннього листя, а також з надіями працівників парку на справедливі рішення суддів по справах численних браконьєрів та інших ворогів природи.

На жаль, рішення по окремих справах доходиться чекати роками. За словами одеського еколога, доктора біологічних наук Івана Русєва, вже 5 років продовжується судова тягагина щодо мисливців-браконьєрів села Дивізія, які напали на працівників Національного природного парку під час виконання ними своїх службових обов’язків по захисту природи, переламали їм ребра, силою забрали планшет, на якому вівся відеозапис злочинних дій, а коли повернули, на ньому не залишилось зовсім ніякої інформації — все було стерте.

Правоохоронці довго тягнули слідство, аж поки під протестним натиском друзів Нацпарку прокуратура не підштовхнула справу — висунуто підозру головному організатору нападу- браконьєру Сілініченку В., який працює землевпорядником Дивизійської сільради. Саме він наносив удар у ліву челюсть Русєва, коли той знімкував весь «бєспрєдєл», що відбувався тоді, в 2018 році.

«Цей негідник з початку роботи нашої команди нацпарку, вже у 2016 році був делегований браконьєрами і місцевою районною владою до Міндовкілля, де вони вимагали зняти мене з посади керівника нацпарку. Вони тоді почули загрозу для свого безкарного за багато років нелегального і вбивчого бізнесу тварин – браконьєрства і почали штормити працівників нацпарку різними шляхами – погрозою, перекриванням траси, фізичним нападом і пораненням. Почалися затяжні судові процеси з затяжними судовими перервами, зі зміною суддів. Потім тягомотина з численними свідками злочинця, які по суті і свідками не були, але їх слідство за підтримки прокуратури включило для масовки. Вони постійно брехали суду, не відповідаючи жодним чином за брехню», — описує події того часу Іван Русєв на своїй сторінці у Facebook.

Розвиток подій щодо покарання злочинців минав дуже повільно. Іван Русєв згадує, що прокуратура Білгород-Дністровська все робила задля затягування часу, викликаючи одного свідка за другим, або переносячи судові засідання через неявку свідків, «і відчувалось, що прокуратура працює на злочинця, а не на верховенство права».

Звичайно, й адвокати злочинців робили свою справу, всілякими засобами «затягували процес, і влаштовували довгу судову гру під різними причинами, симулюючи різні хвороби».

Зло цього разу перемогло: суддя Саратського суду А.Бучацька закриває кримінальну справу, фактично надавши злочинцю уникнути покарання.

Не задовільнив суд й цивільний позов до злочинця Сілініченка, відмовивши в ньому. Підставою для судді прийняти таке рішення стала звичайна довідка, підписана медичним лікарем Овідіопольської лікарні, якою підтверджується, що Сілініченко має гіпертонічну хворобу серця та цукровий діабет 2-го типу. Тобто, суд підтвердив, що влаштовувати дебоші з побиттям людей і браконьєрством з вбивством тварин у заповідній зоні з таким діагнозом можна.

Ще тоді, у вересні 2018 року, Іван Русєв, лежачи в лікарні, оговтуючись від побиття Сілініченком та його дружками, писав: «Поки я повертаюся до норми, перебуваючи у лікарні, розслідування може піти «помилковим слідом», як це вже відбувається протягом трьох років боротьби нашої команди з мерзотниками різних мастей». Слова його були пророчими: вже вересень 2023 року — злочинці не покарані, і знову топчуть заповідну зону Національного природного парку своїми брудними чоботами.

«Але ми його (позов, — ред.) будемо подавати і нехай злочинець не радіє, — все ще попереду. Але цей судовий приклад – це картина реального стану сьогоднішніх справ у правоохоронній системі та реальне правосуддя (за рідкісними виключеннями), коли злісний злочинець уникнув покарання. Непокаране зло повертається. І у нашої команди попереду ще буде довга дорога по боротьбі з браконьєрами та злочинцями такого типу», — вірить Іван Русєв.

Одесса News у попередньому випуску екологічного оглаяду подій з Національного природного парку «Тузлівські лимани» писала про дивовижних птахів, що відлітають з території НПП зимувати в інші країни, і як впливає на їхнє перебування в Україні відсутність водообміну між Чорним морем та Тузлівськими лиманами.

Фото: Іван Русєв/Facebook

Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy  

scroll to top