Вже на дворі астрономічна зима, але снігу в Національному природному парку «Тузлівські лимани», що на Одещині, ще немає і відносно тепло.
«Багато птахів відлетіли до Африки, — пише одеський вчений-еколог, доктор біологічних наук Іван Русєв. — Зате до нас завітали інші. І ось зараз, серед багатьох зграй диких качок, ось ця дуже красива качка – шилохвіст».
За інформацією Івана Русєва, ареал шилохвіста обіймає Європу, Азію і Північну Америку, де він гніздиться від арктичних тундр до степів. На території України гніздиться на сході Полісся і місцями в південних регіонах; зимує біля берегів Північно-Західного Причорномор’я, на Сиваші і на лиманах Приазов’я, зрідка тримається взимку на лиманах в глибині суходолу.
«Незважаючи на величезну область поширення, шилохвіст оселяється на біотопах, яким властиво багато спільних рис. У гніздовий період це різноманітні відкриті водойми внутрішнього типу з невисокою водною та прибережною рослинністю, що мають мілководні ділянки глибиною від 10 до 30 см», — пише вчений.
Харчування шилохвостів — змішане: з переважанням тваринних кормів у північній частині ареалу і рослинних у південній. Зазвичай, поживу здобуває на мілководді невеликих водойм — озер, заплав, калюж, заплавних лук. У вересні — листопаді, а також на зимівлі, птахи часто відвідують прибрані поля зернових злакових культур, часто вже підтоплені дощами. Навесні з таненням снігу зростає частка тваринної поживи.
Утворення пар відбувається ще на зимівниках, і до моменту весняної міграції більшість самок вже знаходять собі партнерів. Навесні шилохвіст повертається одним з перших качок, коли ще річки скуті кригою і всюди лежить сніг.
Шилохвіст перебуває під захистом Директиви ЄС про захист диких птахів, Бернської та Бонської конвенцій, а також Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів.
Іноді над морем пролітають великі баклани, білолобі гуси і червоноволі казарки. Але є ще й немало чикотнів.
Дрібні пташки, за спостереженням одеського еколога, ховаються на пересипу у піщаному полину, який по науковому називається Полин траутветтерів.
Він закріплює піщані дюни, дає прихисток дрібним пташкам, щоб сховатися від потужних вітрів під час міграції. Зараз птахів на пересипу не так багато, окрім місцевих осілих.
Іноді , неподалік від очерету ще зустрічаються деякі квіти. Ось, наприклад, квіточка виду буркун білий однорічний. Це найкращий фітомеліорант для солонцюватих ґрунтів півдня України не тільки завдяки дренуванню, а й за рахунок кореневого виділення вугільної кислоти, яка запускає хімічний процес розсолювання.
А ось і волоть очерету. Унікальна рослина, що дає будівельний матеріал, целюлозу; вона і плетивна, і кормова, і вітамінозна, і харчова, лікарська і фітомеліоративна рослина. Прямо зараз можна бачити неймовірну кількість таких красивих очеретяних букетів.
А ось останні плоди спаржі або аспарагуса. Тварини, отримавши такий смаколик, рзносять насіння на різну відстань, де ймовірно знову прорасте аспарагус.
Невеликі нічні морози накрили й полин, й неймовірно красиві квіти- айстри плавневі, солонець трав’янистий, що широко поширені по солончакових та солонцюватих луках та узбережжях Національного парку. І зараз, коли на дворі вже справжня приморська зима, айстра схожа на бавовну, але є ще й квіточки на рослинах. А солонець просто чудовий за кольором, — з захопленням розповідає Іван Русєв.
«Дика природа Тузлівських лиманів зараз вже входить в зиму, як і сто, і тисячу років тому, але незабаром вона відродиться — навесні, як і ми- українці», — впевнений Іван Русєв.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Більше новин у нашому Telegram-каналі: https://t.me/joinchat/UtNeW3LzPmqqxBod
