Море ніколи так не страждає, як під час війни. До повномасштабного вторгнення кожен з нас міг вийти до моря, порадіти неповторним краєвидам, вільно й безпечно спостерігати за його дивовижними мешканцями на узбережжі, милуватися синім небом, відчувати гарячий пісок, дивуватися мільйонам мушель на пляжах, радіти пропливаючим дельфінам, радіти і відчувати все це — одним, цілим світом дивовижного природного явища.
Від варварів, що увірвались до мирної України, гинуть не тільки люди, гинуть дельфіни, страждає у цілому морська екосистема. Про це з гіркотою пише доктор біологічних наук, професор, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв.
Тисячоліттями відносини людини і Чорного моря будувалися таким чином, що людина активно, зі зростаючою енергією, використовувала морські скарби. А з іншого боку, у процесі своєї діяльності вносила в море величезну кількість сміття, шкідливих та небезпечних речовин.
Про надзвичайність Чорного моря люди говорили віддавна, але давньогрецький історик Геродот був першим (V століття до нашої ери!), хто, побачивши його, категорично заявив: «З усіх морів Понт Євксинський — найпрекрасніше…».
Зараз «Тузлівські лимани» мають під охороною лише 882,79 га узбережжя Чорного моря. У світі немає зараз жодного національного парку, працівники якого під час військових дій, без зброї в руках, в умовах постійних обстрілів Одещини, не маючи жодних укриттів, охороняють фламінго й колонії пеліканів від браконьєрів, представників тваринного світу від полювальників, б’ють в усі дзвони, коли на берег морські хвилі приносять бездиханне тіло дельфіна, нафтову пляму з ворожого танкеру або глибоководну морську міну.
«Працюємо, скільки маємо сили, і навіть більше. Мабуть, ми не вистояли б, якби не люди, які нас підтримують і допомагають, адже наша діяльність потребує ресурсів. Національний природний парк — це державна установа, яка фінансується на рівні заробітних плат (особливо під час війни). За таких умов неможливо працювати ефективно, тому що нацпарки та заповідники — великі за площею території, отже, потрібен транспорт, фінанси на його ремонт та обслуговування. Потрібне обладнання: оптичні прилади, квадрокоптери, фотопастки тощо. І ми маємо спорадичну підтримку нашої діяльності від різних людей та організацій. Серед них — Дирекція охоронюваних територій Малої Литви; Болгарське та Румунське товариства захисту птахів; американський вчений, професор Грегорі Гласс; філантроп Aмед Хан зі США; українські громадські організації та приватні особи. Це люди доброї волі, які цінують саме життя й підтримують тих, хто цього потребує»,- поділилась своєю думкою з читачами видання «Дзеркало тижня» виконувачка обов’язки директора НПП Ірина Вихристюк.
І незважаючи на такий пласт роботи, в планах керівництва НПП — розширити акваторію охорони до 3000 квадратних кілометрів для захисту дельфінів, інших морських гідробіонтів, а також морських птахів, а також, за словами Івана Русєва, «продовжити непримирену боротьбу з усілякими проявами знущання над нашим спільним та улюбленим Чорним морем і робити все, що залежить від кожного з нас, на благо його здорового і безпечного життя».
Фото: Іван Русєв/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy
