Андрей Эйдер, одессит, один из украинских моряков, захваченных Россией вблизи Керченского пролива, передал свои стихи из плена.
Об этом рассказала его мачеха Евгения Эйдер в Facebook, разместив на своей странице три стихотворения Андрея.
1.
Минають дні, минають ночі,
Життя на місці не стоїть,
А ти сидиш, сидиш, сидиш…
А час усе плине, плине, плине…
Авжеж, його не зупинить.
Скажи мені, на що ти сподівався?
Що завжди смуга буде біла?
Не молодий, а ще такий наївний,
Учора міг ще зорі діставать…
Занадто довго, хлоп, ти колихався.
Дій зараз, більше не відкладай.
Не можеш? А ти дій наперекір!
Наперекір собі, своїм думкам,
Можливостям та планам.
Наперекір цій клятій долі,
Що намагається тебе зломить…
Минули дні, минули ночі,
А ти вже інший, хлоп, повір.
Чому? Бо діяв ти наперекір!
2.
Яскраво сонце світить,
Світлі почалися дні.
Весняний час настав у світі
Смуток тільки не зійшов…
Кішки скребуться у мені,
Не відійшла зима з душі
Не та, що білим снігом повна,
Світла й радощами без кінця.
Я маю темну, злобну.
Де буревій лама усе й уся!
А вітер крізь віконця
Заморожує серця…
3.
Любов… Яке це гарне слово,
Говорять вона творить дива.
А також віра та надія.
Здається це не просто вже слова…
Мабуть образ життя,
Багато в світі вже таких людей.
Я не один такий, хоча
Майже півроку в кандалах.
Чому? Я й сам не розумію…
Та й біс з ним! Бо я вірю.
У що? У закон, порядок, справедливість
Найголовніше – у людей
Вони дають мені надію,
Любов у серці ще жива.
А поки… Кандали, клітка, грати.
Сиджу й чекаю на дива.
Закон – це міф, його придбали!
Порядок кожен раз новий.
Яка тут буде справедливість?
Але людей не провести.
Хай бачить світ, як вони зробили.
Поки я ще вірю.
Разом чекаймо на дива.
Ейдер Андрій 2019. Полон
Как сообщала Одесса News, Андрей Эйдер — самый младший из захваченных украинских моряков, которому в декабре исполнилось 19 лет. В 2018 году он окончил Одесский профессиональный лицей морского транспорта. Во время конфликта в Керченском проливе Андрей получил ранения.