Одеська сценаристка Ксенія Заставська (Оксана Присяжнюк – справжнє ім’я) і журналістка Наталя Твердохліб принесли Україні п’яту перемогу на міжнародному рівні за сценарій «Віддалені наслідки» — «Ever after».
Наш кореспондент зустрівся з славетною одеситкою, щоби привітати її з перемогою.
— Вітаю Вас з перемогами на чотирьох кінофестивалях. Як, на мене, це неймовірно.
Щиро дякую вам за вітання і за увагу.
— Мені ледь вдалося порахувати Ваші перемоги. Двадцять одна за три сценарії! Вірно? Цікаво, що відчуває людина, яка має 21 перемогу на міжнародних конкурсах?
Так, все вірно. Я сама іноді плутаюсь і не можу порахувати, коли чесно.
Нічого особливого не відчуваю, окрім бажання реалізувати ці сценарії, бо вважаю, що перемоги довели право на реалізацію. Радію, що сценарій «Віддалені наслідки» вже наближається до реалізації. Сумно від того, що сценарій «Стефа» не підтримано на державному рівні. Сподіваюся, що сценарій «Актриса» буде реалізовано. А більше за все хочу, щоби Україна перемогла, бо інакше нічого не буде.
— Розкажіть, будь ласка, про фестивалі, на яких Ви перемогли, і за яким принципом обираєте конкурси для своїх сценаріїв.
До того, як канадійський режисер українського походження не зробив переклад сценарію «Стефа» на англійську мову і не запропонував подати на фестивалі, я не брала участі в міжнародних конкурсах. У 2022 році на фестивалі було подано сценарій «Стефа», пізніше — «Актриса». Я намагалася подати переважно на сценарні конкурси, які не проходять в рамках кінофестивалів. Скажу чесно, я взяла участь майже у всіх потужних сценарних конкурсах світу. Це гарний досвід, бо отримуєш відгук і розумієш відмінності у вимогах при написанні сценаріїв. Крім того, було багато порад по удосконаленню творів. Конкурси сценаріїв, що проходять у рамках кінофестивалів, теж цікавий досвід. З’являється можливість поїхати на фестиваль і поспілкуватися вживу з кінематографістами з різних країн. На жаль, з різних причин я не скористалася такими запрошеннями.
З приводу відбору конкурсів для подачі сценарію «Віддалені наслідки», то критерії були іншими. Я скористалася запрошеннями на фестивалі, які отримала після попередніх перемог від організаторів тих фестивалів, де я вже брала участь, їхніх партнерів або представників фестивалів, які бачать мою сторінку на ресурсі, через який всі кінематографісти подають свої проєкти. В мене було обмаль часу. Потрібно було встигнути, щоби розгляд відбувся до початку знімального процесу, бо завжди є правило: не можна брати участі у сценарних перегонах, якщо авторські права передані кінокомпанії, укладений договір опціону, тим більше, коли фільм вже знімається. Але при цьому, я хотіла зрозуміти, наскільки сценарій потужний, які оцінки отримає, почути критику. Річ в тім, що цей фільм ми будемо знімати за приватні кошти і залучати власні кошти команди. Тому нам важлива оцінка майбутнього фільму від професіоналів зі всього світу ще на рівні сценарію. Коли б оцінка була негативною, ми би далі удосконалювали сценарій і міркували, чи власне потрібен цей фільм.
Сценарій я встигла подати на конкурси в США, Італії, Франції, Німеччині, Японії й Великій Британії. З приводу участі у дуже потужному сценарному конкурсі у Лондоні, зізнаюсь, що результати будуть у жовтні, тому скоріш за все прийдеться знімати сценарій з конкурсу. Але сподіваюсь, що встигну отримати відгук. Решту результатів вже отримали і в очікуванні ще кількох.
4 і 5 вересня отримала приємні звістки з чотирьох кінофестивалів. Сценарій «Відалені наслідки» — «Ever after» переміг на Жіночому кінофестивалі у Берліні — Вerlin Women Cinema Festival, в Мілані на кінофестивалі Milan Gold Awards, у Флоренції на кінофестивалі Florence Film Awards і у Нью-Йорку на New York Movie Awards. Сценарій пройшов офіційний відбір на конкурсі у Каннах. Прошу не плутати з Канським кінофестивалем, бо деякі митці плутають пересічних громадян, коли розповідають про проходження офіційного відбору на Канському кінофестивалі. В цьому мальовничому французькому місті проходять багато фестивалів і конкурсів. Сценарій пройшов офіційний відбір ще на двох кінофестивалях і став фіналістом на ще одному конкурсі у Нью-Йорку.
Очікуємо ще кілька результатів.
— Тобто, для Вас важливіші оцінки і відгуки, ніж перемоги і нагороди?
У випадку зі сценарієм «Відалені наслідки» — «Ever after», це так. У випадку зі сценарієм «Стефа» було важливим розповісти про нашу війну. Сценарій «Актриса» відкрив невідомі історії України і США. Дійсно, оцінки і відгуки завжди важливі, як і критика. Критика спонукає внести зміни і виправлення, удосконалити сценарії.
Перемоги для мене теж важливі, бо поряд з ім’ям завжди вказана країна. І коли я бачу Ukraine поряд з назвою сценарію, повірте, сльози на очах. Я розумію, що вкотре нагадала за кордоном про нас! І кожна моя перемога – це віра і мій невеликий внесок у майбутню перемогу.
— Поділіться, будь ласка, секретом створення сценарію, який зрозуміють і оцінять міжнародні жюрі.
Гадаю, що потрібно писати про те, що турбує багатьох і про те, що буде зрозуміло всім, незалежно від країни проживання, піднімати теми, про які інші не наважуються говорити. Останнє важко, але я знаходжу такі теми і маю багато ідей стосовно реальних подій, про які ще ніхто не казав.
Я щиро пишу про речі, які пройшли через моє серце, не боюсь, що мене не правильно зрозуміють і не почують. Напевно, в щирості й полягає секрет.
До повномасштабного вторгнення я багато писала історичних творів. А зараз розумію, що років десять-двадцять тому потрібно було знімати історичне кіно, бо історія повторюється і події наче йдуть по колу.
Стосовно сценарію «Ever after», то він написаний за оповіданням чудової журналістки Наталії Твердохліб. Я добре пам’ятаю, як мене вразило її оповідання, яке має назву «Хупа для Естер» або «Загублені листи». В ньому розповідається про наслідки Другої світової війни. На жаль, ми переживаємо все знову, тобто, як я вже казала, історія повторюється.
Зазначу, що тільки завдяки Наталі, вийшов такий потужний сценарій. І всі перемоги на міжнародних конкурсах я розділяю з нею. Сподіваюся, що це не остання наша спільна робота.
— Що означає назва «Ever after», бо це не дослівний переклад з української?
«Віддалені наслідки» — поки робоча назва. Це словосполучення вживається найчастіше у медицині і означає наслідки, які відбуваються після перенесеного захворювання чи операції протягом кількох років. В нашому сценарії теж є наслідки, але вони пов’язані, як я вже розповіла, з сьогоднішньою війною. А от «Ever after» запропонувала перекладачка на англійську мову Вікторія Тростогон. Вона пояснила, що це словосполучення має чітку асоціацію «жили довго і щасливо». В прямому значенні фраза вказує на часову протяжність, тобто «довго після». Хочу окремо подякувати чудовій перекладачці Вікторії, з якою працювала вперше. Приємно, що на конкурсі вже було зауважено, що помилок немає. Перекладач Юрій Михайлов, з яким працювала раніше, сьогодні у лавах ЗСУ захищає нас і дає змогу мені писати свої твори, за що я йому безмежно дякую.
— Фільм за Вашим з Наталею Твердохліб сценарієм буде зніматися в Одесі і без залучення державних коштів. Ви вирішили знімати в такий спосіб, бо не вірите у підтримку Держкіно після історії з проєктом «Стефа»?
Це короткометражне кіно, яке не потребує великих коштів. Наша команда впевнена в тому, що таке кіно сьогодні вкрай необхідно і для нас, і особливо за кордоном, бо про Україну стали забувати. Тому ми не хочемо чекати пітчингів Держкіно. Але ви праві, завдяки трьом експертам сталося повне знецінення заслуг і моїх, і режисерки, і всієї потужної команди проєкту «Стефа». Те, що писали деякі експерти стосовно сценарію, виглядає безглуздо. Прикро, в нас ще досі майже немає культури оцінювання.
Дуже сподіваюся, що з новим складом Ради підтримки Держкіно на нас чекають позитивні зміни. Принаймні, є сподівання, що експерти не будуть мати права оцінювати будь-які свої проєкти навіть в інших категоріях у рамках одного конкурсу. Взагалі, я зараз кажу про елементарні речі, які прийняті у всьому світі.
— Раніше під ваші сценарії кінокомпанії отримували фінансування від Держкіно?
Фінансування від Держкіно було отримано під один мій сценарій «Межа забуття», фільм має назву «БожеВільні» і виходить цього року у прокат. Тоді цей сценарій посів друге місце і поступився тільки сценарію Ірині Цілик, за яким наш земляк Максим Наконечний зняв фільм «Бачення метелика».
Фільм «Щедрик» було профінансовано Міністерством культури. І оцінювали його справжні фахівці, які відомі не тільки в Україні, а й у світі. І вони не мали своїх власних проєктів на тому ж конкурсі, як сталося нещодавно на пітчингу Держкіно.
Ще брали участь у конкурсах Держкіно мої інші проекти. Навіть вигравали, але не отримували фінансування з різних причин.
— У попередньому інтерв’ю нашому виданню Ви казали, що попередньо зйомки фільму «Віддалені наслідки» заплановано на кінець вересня. Сподіваюся, що в наступному інтерв’ю Ви зможете розповісти більш детально про сам фільм.
Звісно. Обіцяю запросити представників «Одесса News» на знімальний майданчик і надати ексклюзивне інтерв’ю.
— Дякую за довіру. Успіхів Вам і подальших перемог. Всім українцям – перемоги і мирного неба.
Дякую вам. Приєднуюсь і бажаю всім якнайшвидшої перемоги.
Микола Токаренко, Одеса