Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з хімії у 2026 році французу Анрі Кагану та японцю Кенсо Соаї.
Про це повідомили в Нобелівському комітеті 7 жовтня.
Вченим присудили премію за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.
У прес-релізі зазначено, що Каган і Соаї запропонували розгадку хімічної загадки, якій понад століття, і змогли пояснити, як у природі виникає гомохіральність — явище, коли молекули існують у дзеркальних формах, але життя використовує лише одну з них. Їхні відкриття показали, що хімічні реакції можна спрямовувати так, щоб утворювалася лише одна дзеркальна форма.
Анрі Каган у 1986 році відкрив спосіб керувати реакціями так, щоб утворювався значний надлишок однієї дзеркальної форми. Це стало першим проривом. Соаї у 1995 році описав реакцію, яка могла бути гомохіральною, а у 2003-му представив реакцію, в якій утворювалося лише одне з двох можливих дзеркальних відображень. До цього такого результату досягало лише саме життя.
У комітеті наголосили, що відкриття Кагана та Соаї стали вирішальними для хіміків, які розробляють реакції для фармацевтичних препаратів. Завдяки їхнім відкриттям фармацевти можуть робити ліки більш точними та безпечними.
«Одеса News» повідомила, що Нобелівська премія з фізіології та медицини 2026 року присуджена вченим Карлу Дейссероту, Петеру Хегеманну та Георгу Нагелю «за їхні відкриття, що стосуються світлозалежних іонних каналів та оптогенетики». Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики у 2026 році Френсісу Галзену за «вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження».
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy