Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики у 2026 році Френсісу Галзену.
Про це повідомили в Нобелівському комітеті 6 жовтня.
Премію йому присудили за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження, йдеться в прес-релізі.
Галзен, як зазначили в комітеті, зрозумів, що лід на Південному полюсі можна використовувати для відстеження нейтрино.
«Його бачення та наукове лідерство відіграли фундаментальну роль у створенні нейтринної обсерваторії IceCube — кубічного кілометра льоду, оснащеного світловими датчиками. За допомогою IceCube дослідники можуть фіксувати нейтрино, що виникають у надзвичайно енергетично насичених процесах у далекому Всесвіті», — зазначається в повідомленні.
IceCube називають найбільшим у світі нейтринним телескопом. Ця обсерваторія розташована на Південному полюсі, неподалік від американської науково-дослідної антарктичної станції Амундсена-Скотта. Це кубічний кілометровий детектор частинок, виготовлений з антарктичного льоду. Він заглиблений у лід, його світлові датчики простягаються на глибину до 2,5 тис. м, як зазначено на сайті обсерваторії.
У Нобелівському комітеті розповіли, що нейтрино — це частинки, які присутні всюди, просто люди їх не помічають.
«Вони проходять крізь Землю й наші тіла, а ми цього навіть не помічаємо, — йдеться в прес-релізі. — Нейтрино з надзвичайно високими енергіями утворюються в тих самих середовищах, що й інші типи частинок. Однак, на відміну від інших частинок, нейтрино досягають нас, не змінюючи напрямку руху й не втрачаючи енергії. Це означає, що вони можуть надати інформацію, яку неможливо отримати жодним іншим способом».
Галзен вперше представив свою концепцію виявлення нейтрино на Південному полюсі в 1988 році. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, воно створює спалах світла, який можна відстежити за допомогою датчиків у прозорому льодовиковому льоді. Будівництво IceCube завершили у 2011 році.
Космічні нейтрино з надзвичайно високими енергіями зустрічаються дуже рідко, тому для спостереження за достатньою кількістю зіткнень потрібен величезний об’єм льоду, пояснили вчені. Вже через кілька років після запуску обсерваторії вчені опублікували результати дослідження нейтрино, які, ймовірно, походять з-за меж Сонячної системи.
Для довідки. Галзен народився в Бельгії в 1944 році, зараз він — професор Університету Вісконсін-Медісон у США.
«Одеса News» повідомляла, що Нобелівська премія з фізіології та медицини 2026 року присуджена вченим Карлу Дейссероту, Петеру Хегеманну та Георгу Нагелю «за їхні відкриття, що стосуються світлозалежних іонних каналів та оптогенетики».
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy