Народного депутата України Олексія Гончаренка внесли до бази сайту «Миротворець», який займається розслідуванням ознак злочинів проти національної безпеки України.
Його картку опублікували на порталі 6 жовтня.
«Усвідомлені, системні та умисні дії, спрямовані на деморалізацію суспільства, придушення його волі до опору російській агресії. Системні дії в інтересах російсько-фашистських загарбників, спрямовані на зрив мобілізаційних заходів в Україні», – йдеться в описі причин, через які Гончаренко потрапив до «Миротворця».
Коментуючи подію, Гончаренко сказав, що «Миротворець» — «це фейкова база, яка не має відношення до реальності, є інструментом політичних інтриг. Це не державна база. Ви можете створити таку базу і вносити туди тих, кого не любите».
«Одеса News» повідомила, що напередодні «Європейська солідарність» виключила Гончаренка з фракції у Верховній Раді. Причиною в прес-службі партії назвали позицію нардепа «щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України», яка, як там додали, «розходиться з позицією «Європейської солідарності».
Заява партії з’явилася через кілька днів після того, як народний депутат опублікував кілька дописів про ситуацію в країні, висловивши думку, що Україна програє у війні. Він наголосив, що Росія тероризує Україну, а Путін — «неадекватна людина, яка купається в крові». Однак водночас народний депутат закликав визнати «неприємну реальність» і «домовлятися».
Коментуючи своє виключення з партії, Гончаренко сказав: «Мене виключили з фракції «Європейська солідарність» за мою позицію щодо миру. Я хочу розповісти, як це бачу. «Європейська солідарність» завжди була здоровою, ціннісною силою. Вона прагне до сильної армії, і я теж. ЄС намагався зупинити війну, коли домовлялися в Мінську, і я підтримував це та підтримую й зараз. ЄС бореться за сильну державу, і я продовжуватиму боротися за сильну державу. Зараз я вважаю, що сильна держава — це та, яка досягла миру. Та, яка залишиться на карті, а не в підручниках історії. Я пам’ятаю, як одним із перших почав говорити про свавілля ТЦК. Тоді це було табу. Мене критикували у фракції, мене обливали брудом прислужники Офісу президента, мене звинувачували у всіх смертних гріхах. Зрештою час показав, хто мав рацію. Сьогодні про безкарність ТЦК говорять усі. А тоді про це говорив лише я один. Без підтримки. Тепер — мир. І знову я говорю про те, про що чомусь стало страшно навіть почати говорити. Візьміть Чорне море. Наша економіка без моря вмирає. Розвести руками й сказати «росіяни не хочуть» — цього замало. Вони й у 22-му році не хотіли. Але ж домовилися й відкрили тоді море! Тож давайте вимагати від влади більшого. Я хочу, щоб велися переговори з Туреччиною, з арабськими країнами, Індією про режим торгівлі зерном. Я хочу, щоб у влади під ногами палило від вимоги суспільства домогтися результату. Я хочу, щоб активне суспільство вимагало кроків для припинення війни. Так, нам потрібен мир. Так, нам потрібно шукати шлях до нього. Я не кажу, що є прості рішення. Їх немає. Але я не кажу, що шукати мир — це означає здатися. Здатися — це означає перестати шукати способи зупинити війну. Я хочу, щоб ми були мостом. Де розвиваються, де будують, де інвестують, торгують і зустрічаються. Мости не будуються за один день. Опора за опорою. Балка за балкою. І завжди — з двох берегів. Тому я звертаюся до кожного, незалежно від того, за кого ви голосували і звідки ви. До військових та їхніх родин. До підприємців і вчителів. До тих, хто виїхав, і тих, хто залишився. Давайте разом домагатися миру».
Фото: ГОНЧАРЕНКО/Telegram
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy