Нобелівська премія з фізіології та медицини 2026 року присуджена вченим Карлу Дейссероту, Петеру Хегеманну та Георгу Нагелю «за їхні відкриття, що стосуються світлозалежних іонних каналів та оптогенетики».
Про це 5 жовтня повідомили в Нобелівському комітеті, повідомляє «Українська правда».
Премію присудили за прорив у розвитку оптогенетики — методу, що дозволяє показати, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в мозку. У клінічній медицині цей метод також намагаються застосовувати для відновлення зору у пацієнтів із тяжкими порушеннями сітківки.
Хегеманн і Нагель відкрили в одноклітинних водоростях білок каналородопсин. Під впливом синього світла в білку відкривається канал, після чого заряджені іони надходять у клітину й створюють електричний імпульс. Вчені виявили, що незалежно від того, в яку клітину вони помістили білок, ці клітини стали світлочутливими.
Дейссерот перетворив білок на світлокерований перемикач для нервових клітин. За допомогою світла він зміг запускати нервовий сигнал. Вперше своє відкриття вчений опублікував у 2005 році. А вже через два роки йому вдалося змусити цей механізм працювати в мозку живих мишей.
Лауреати премії заклали основу нової ери в нейробіології, зазначили в Нобелівському комітеті.
«Оптогенетика докорінно змінила наше розуміння мозку. Кожен день приносить нові відкриття, допомагаючи розгадати одну з найбільших таємниць людства: як працює наш неймовірний мозок», — йдеться в повідомленні.
«Одеса News» повідомляла, що у вересні 2026 року в Цюриху (Швейцарія) було оголошено переможців 36-ї «Шнобелівської премії» — пародії на престижну міжнародну нагороду — Нобелівську премію. Шнобелівська премія присуджується вченим, чиї досягнення «спочатку змушують людей сміятися, а потім — думати».
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy