Російські обстріли цього року призвели до того, що три глибоководні порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ і Південне), через які проходило 90% українського експорту, фактично зупинилися.
Що це означає для економіки та бізнесу країни, чим ситуація схожа на кризу в Ормузькій протоці та які є шляхи вирішення проблеми.
Росія не може організувати фізичну блокаду портів, адже після українських ударів вивела кораблі Чорноморського флоту з окупованого Криму до Новоросійська. Росія програла Чорне море, — заявив президент України Володимир Зеленський напередодні Дня ВМС України, 4 липня. Український військово-морський флот разом з іншими складовими сил оборони зробив те, що багато хто вважав неможливим, підкреслив він. Однак через кілька тижнів розпочалася тривала масована атака на порти Великої Одеси, яка призвела до ситуації, в якій країна перебуває зараз: морський коридор, який працював завдяки силам оборони України, фактично заблокований, цивільні судна не заходять у порти Одеси, Чорноморська та Південного.
Блокада, що тривала до липня 2022 року, призвела до втрати Україною 6% ВВП, пише Forbes Ukraine. Якими можуть бути наслідки нинішньої блокади, що розпочалася в розпал кампанії зі збору зернових?
У заяві Всеукраїнської аграрної ради, оприлюдненій наприкінці липня, попереджали, що через проблеми з морською логістикою в Україні може утворитися величезний надлишок агропродукції. За оцінками ВАС, протягом 2026–2027 маркетингового року в Україні буде вироблено близько 81,4 млн тонн основних зернових та олійних культур, а з урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції для внутрішнього ринку та експорту сягне близько 85 млн тонн. З цієї кількості 67 млн тонн мають піти на експорт, але в разі зупинки роботи портів експортні можливості України скоротяться до 1,7 млн тонн на місяць – і тоді на внутрішній ринок «натискатимуть» від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції, яка буде надлишковою, пояснювали у ВАС.
Через зупинку портів закупівельні ціни почали падати, а в окремих випадках — вже нижче собівартості виробництва. Це, відповідно, призводить до збитковості. За оцінками ВАС, ризики, з якими зіткнулися агровиробники цього сезону, з огляду на сукупність факторів «є значно небезпечнішими та важчими за наслідками навіть порівняно з 2022 роком».
Порти Великої Одеси – це 90% українського експорту. Якщо зерно, рослинну олію (або іншу агропродукцію) неможливо вивезти через порти, до країни надходить менше валютної виручки. А це додатковий тиск на курс гривні. Через ситуацію з портами Україна у другому півріччі 2026 року може недоотримати 2,5 млрд доларів експортної виручки, заявив на брифінгу 30 липня голова Нацбанку Андрій Пишний.
Немає альтернативи портам Одеської області, якщо Україна хоче й надалі бути гарантом продовольчої безпеки, зазначив у коментарі Reuters міністр аграрної політики Тарас Висоцький. За його словами, уряд шукає альтернативні маршрути для експорту — порти на Дунаї (який пересихає через рекордну посуху), залізничні та автомобільні перевезення. Необхідні процедури вже запущено, але щоб вивести ці маршрути на більш-менш стабільний операційний рівень, потрібен час. Висоцький очікує, що це відбудеться лише наприкінці літа. І навіть тоді вони зможуть покрити 50–55 % потужностей портів.
В інтерв’ю Forbes Ukraine, яке вийшло 4 серпня, заступник міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України Андрій Кашуба повідомив, що остаточна оцінка втрат портів від російських атак за останній місяць ще триває. Однак, підкреслив він, частина об’єктів продовжує працювати, і про повне зупинення роботи портів не йдеться. Більше деталей він не став розголошувати через питання, що стосуються безпеки, але підтвердив: після 22 липня відбувалися лише поодинокі заходи суден у порти.
Як довго триватиме криза, чиновник не став прогнозувати. Але він зазначив, що Україна разом із міжнародними партнерами працює над тим, щоб забезпечити стабільність морського експорту. Які є шляхи вирішення кризи? За словами Кашуби, уряд шукає дипломатичні шляхи її вирішення. Він не розповів подробиць, але раніше Reuters повідомляло, що Україна та США готують нову пропозицію для РФ щодо відмови від повітряних атак.
Чи можливе військове вирішення проблеми? Forbes Ukraine цитує військового аналітика Роба Лі, який вважає, що ситуація в портах Великої Одеси «схожа на проблему в Ормузькій протоці, де багато цивільних суден відмовляються проходити через цей район, оскільки Іран може запускати по них ракети або дрони».
На його думку (так само вважає директор з інновацій та відкритої розвідки в ISW Джордж Баррос), ефективною тут може бути українська авіація. Як зазначає Лі, змусити російські винищувачі діяти далі від Одеси та західної частини Чорного моря могли б шведські винищувачі JAS-39 Gripen із далекобійним озброєнням. Україна очікує на перші поставки на початку 2027 року.
Ще один варіант, про який згадує видання, — використання морських дронів як платформ, здатних збивати літаки. Так, за повідомленням Головного управління розвідки Міноборони України, дрони MAGURA V5 вже збивали російську авіацію. Однак чи можна масштабувати таке рішення, невідомо.
Головна проблема – час. Запас міцності більшості аграріїв – місяць, зазначав співвласник великої чернігівської агрокомпанії «Форсаж» Валерій Кулич. Дедлайн, який поставила собі Ferrexpo, – середина вересня.
Невідомо, чи існує «ідеальне» військове рішення, каже Лі. Він пояснює: виклик полягає в тому, що цивільні комерційні компанії набагато менш терпимі до втрат серед екіпажу та суден, ніж військові. За даними місцевої прокуратури, лише за місяць — з 20 червня по 20 липня — РФ завдала ударів по 28 цивільних суднах, переважно іноземних; загинула 21 людина, ще 34 отримали поранення.
«Навіть якщо вдасться зменшити загрозу від російських ракет і дронів, це не обов’язково змусить судноплавні компанії повернутися на торговельний маршрут», — констатував експерт.
«Одеса News» повідомляла, що через російські атаки на порти, зокрема в Одеській області, Україна втратила приблизно третину потужностей з експорту зерна в Чорному морі. Судовласники відмовляються направляти судна в українські чорноморські порти через побоювання зазнати ударів, а деякі трейдери призупинили закупівлі в Одесі. Оператор контейнерних перевезень Maersk призупинив роботу в Чорноморському рибному порту і тепер перенаправляє судна до румунської Констанци.
14 липня РФ атакувала термінал «Кернел» з перевалки соняшникової олії в Одеській області. В результаті удару виникла масштабна пожежа, яка пошкодила половину ємностей для зберігання соняшникової олії та інфраструктуру терміналу. Вогонь пошкодив близько 25 000 т продукції, що належала «Кернелу» та американській компанії, яка зберігала свою олію на цьому об’єкті.
У липні в Одеській області компанія «Олсідз» — один із найбільших виробників та експортерів рослинних олій і шротів — оголосила про призупинення діяльності через погіршення ситуації з безпекою.
Компанія Ferrexpo повідомила про зупинку відвантажень окатишів морем через удари з боку Росії по портах Великої Одеси.
Власники та керівники портових терміналів 10 червня 2026 року надіслали відкритий лист уряду та міжнародним партнерам, у якому просять захистити портових працівників і цивільні судна від ворожих атак.
Уряд спільно з військовим командуванням готує рішення, які посилять безпеку судноплавства та допоможуть уберегти цивільні судна й моряків від ударів РФ.
Фото: Олександр Александров/Одеса News
Підписуйтесь на наш канал у Telegram: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy