«Тузлівські лимани: війна та мир» (вип. 191-й): Як Верховний суд поклав край “хаткам” у заповідній зоні

825351099_3311424132376989_1682412904872094150_n-Cropped.jpg

Багато років працівники Національного природного парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, били на сполох, довідавшись про корупцію і зговір чиновників різних мастей, які задумали й практично здійснили дерибан заповідних земель в дельті Дністра, дуже важливих задля біорізноманіття водно-болотних екосистем.

За словами доктора біологічних наук, професора, начальника науково-дослідного відділу НПП «Тузлівські лимани» Івана Русєва, “ми організовували пікети, протести, писали звернення у високі інстанції, але нічого не рушалось. Серед дерибанщиків земель були і так звані «Хатки» Біляївського товариства мисливців та рибалок. Товариство захопило, поділило на частки і протизаконно забудувало узбережжя Дністра у заповідному урочищі «Дністровські плавні».

Нарешті, прокурор звернувся з позовом до районної організації Українського товариства мисливців та рибалок про розірвання договору оренди земельної ділянки, а також скасування державної реєстрації права оренди та припинення цього права.

Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові, вважаючи, зокрема, недоведеним факт розташування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Дністер і заповідного урочища «Дністровські плавні».

Справа дійшла до Верховного суду. Переглядаючи справу, Верховний суд зазначив, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дністер та входить до складу заповідного урочища «Дністровські плавні» як об’єкта природно-заповідного фонду, у зв’язку із чим має особливий режим використання та обмеження господарської діяльності.

Верховний Суд погодився з доводами прокурора про те, що розташовані на спірній земельній ділянці двоповерхові дачні будинки є нерухомим майном та не належать до гідротехнічних, гідрометричних чи лінійних споруд, розміщення яких допускається у прибережній захисній смузі. Тому їх розміщення на спірній земельній ділянці є незаконним.

Суд також зазначив, що така забудова суперечить умовам договору оренди та вимогам природоохоронного законодавства і свідчить про нецільове використання земельної ділянки водного фонду. Орендар зобов’язаний дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також земель водного фонду. Отже, Верховний суд дійшов висновку, що використання орендованої земельної ділянки водного фонду не за цільовим призначенням, зокрема її забудова дачними будинками, є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди.

“Ніколи не здавайтесь. Верховенство права настане обов’язково, але справа незавершена. Вона буде завершена, коли узбережжя Дністра в заповідному урочищі «Дністровські плавні» буде звільнено від ракової пухлини ненажерливих «Хаток», – вважає еколог.

Іван Русєв детально описав, що собою являли так звані “хатки” до рішення Верховного суду.

Під назвою Хатки” незаконно багато років тому народилося третє котеджне містечко на заповідних землях Дністра. Цю заповідну ділянку землі 1 жовтня 1993 р. було визначено рішенням сесії Одеської обласної ради як частину заповідного урочища «Дністровські плавні». До цього тут був розташований двоповерховий невеликий будинок єгеря та кілька будок і кунгів Біляївського товариства мисливців і рибалок. Але після створення заповідного урочища товариство мисливців втратило право полювати на цих природоохоронних землях. А через деякий час, поруч із заповідними землями в цьому місці, на узбіччі автотраси Маяки – Паланка, формується прикордонний та митний пост.

Такий стабільний стан заповідного урочища тривав близько 15 років, поки не з’явився проєкт Біляївського УТМР під назвою єгерський пункт «Хатки”. Іван Русєв підкреслює, що “заповідне урочище «Дністровські плавні» не має штату і ніхто фактично не стежив за дотриманням режиму його заповідності. Тому чиновники Білгород-Дністровського району підмахували і підписували дерибан заповідної землі. Вони погодили передачу в оренду заповідної землі єгерському пункту «Хатки». У пакеті документів щодо цього об’єкта стоїть підпис Примака В.А. як колишнього начальника держуправління екології в Одеській області (потім він став першим директором національного парку) з констатацією того факту, що проєкт облаштування земельної ділянки єгерського пункту «Хатки» «не підлягає» екологічній експертизі, оскільки на цьому місці вже існує кілька старих будинків для мисливців. Але чомусь у наданому в 2006 році висновку Примака В.А. немає ні слова про те, що на генеральному плані зазначеного проєкту єгерського пункту «Хатки» вказано, що планується будівництво ще 45 будинків із каналізацією, добовим обсягом якої є 9 м³/добу, 30 будинків вде збудовано, з них вже відведено каналізаційні комунікації на заплаву в прибережній 100-метровій зоні річки Дністер, розташовані трохи вище Одеського питного водопроводу”.

Ба більше, у цьому висновку Примака сказано, що “об’єкт не входить до переліку об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, що свідчить про безграмотність або умисне ігнорування природоохоронного законодавства, що провокує подальше незаконне будівництво на землях ПЗФ”. Про небезпеку знала й обласна санепідстанція. Але її головний лікар Засипка Л.І. все одно протизаконно погоджує створення очисних споруд.

“Звертаю увагу на той факт, що про те, що це землі природно-заповідного фонду, а саме заповідного урочища «Дністровські плавні», і що розташовані вони трохи вище головного каналу водозабірної станції «Дністер» — єдиного питного джерела одеситів, ніде в документах держуправління екології ні слова не сказано”, – пише Іван Русєв.

Зараз “Хатки” заогороджені високою суцільною металевою огорожею, входять в акваторію берегової зони. Уся берегова частина Дністра оконтурена високим парканом. А всередині розташовані “хатки двоногих бобрів”. Щоправда, на відміну від милих природних тварин, тут щільність людських Хаток дуже висока. Хатки напхані меблями, кондиціонерами, сучасними туалетами. Усі хатки мають фундамент, цінна земля під ними повністю знищена та забетонована, і жодною заповідністю не пахне. А продукти метаболізму цих двоногих течуть у водозабір, з якого Одеса п’є воду…

У попередньому випуску екологічних новин з Національного парку “Тузлівські лимани” порталу Одеса News йшлося про те, що через війну дельфінам у Чорному морі загрожує повне зникнення.

Фото: Ivan Rusev; Національний природний парк “Тузлівські лимани”/Facebook

Підпишіться на наш канал у Telegram: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy

scroll to top