Можливо, в якійсь іншій країні чиновник, з потурання якого відбувся цей скандал, одразу ж подав у відставку, але це не в нашому випадку.
Йдеться про те, що на узбережжі Чорного моря побудовані фортифікаційні споруди, на котрі пішло чимало держаних коштів, поглинули морські хвилі і практично їх знищили, присипавши морьким піском, — повідомляє доктор біологічних наук, почесний професор, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв у Facebook.
«Як відомо, практично будь-яка прибережна морська смуга піддається впливу хвиль, які дуже негативно впливають на берегову лінію і будь-які споруди, що знаходяться в її межах. Світова практика берегознавства свідчить, що якими б міцними не були хвилерізи, греблі або стіни портових конструкцій, згодом хвилі, що викликають процес ерозії, можуть призвести до їхнього повного руйнування. Крім того, хвилі, у поєднанні з вітрами, здатні переміщати піщані берегові лінії і навіть повністю знищувати піщані пляжі», — пише Іван Русєв.
Саме для запобігання подібних неприємностей, в окремих випадках, як захист, і були придумані так звані тетраподи, «але встановлювати їх «де попало» без експертного заключення, просто безглуздо», — впевнений фахівець.
Яскравий цьому приклад — так звані фортифікаційні споруди, про завершення будівництва яких нещодавно прозвітувало одеське чиновництво. І, мабуть, кожний, хто прочитав запевнення представників влади, думавй , що тепер Одеська область надійно захищена від ворога.
Але не так сталося, як гадалося.
Встановлення тетраподів на узбережжі моря в межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час війни передбачало спеціальну мету – захист від ймовірних ворожих иверсійно-розвідувальних груп, або висадки окупантів на берег.
«Декілька місяців тому встановили ці тетраподи на піску, але елементарно не врахували думку експертів з берегознавства — де саме слід їх встановити, щоб вони гарантовано змогли виконати свою функцію, і море їх не закопало. А такі фахівці зі світовим ім’ям є зовсім поруч з ОВА — в Одеському національному університеті ім. І. І.Мечникова на геолого-географічному факультеті. Але, як ми дізнались особисто від професорів з берегознавства Юрія Шуйського та Галини Вихованець, до них за елементарним експертним заключенням ніхто так і не звертався», — пише професор, додаючи, що «з таким підходом влади до захисту країни в купу з шаленою корупційною складовою ніяких грошей не вистачить, і до Перемоги, на жаль, ще дуже далеко».
Небайдужий одесит Віталій Плачко, проаналізувавши цю ситуацію, пише: «На початку року із резервного фонду держбюджету на фортифікаційні споруди та будівництво оборонних рубежів на всю країну було виділено 20 мільярдів із можливістю збільшення цієї суми. Проект охопив 12 областей від тилової Одеської до Донецької, де проходить лінія фронту. У березні губернатор Олег Кіпер повідомляв, що в Одеській області у спорудженні фортифікаційних споруд задіяно близько 150 осіб та 80 одиниць техніки. У те, що за документами всі 99% запланованих робіт уже проведено, можна повірити. Вони з паперів були зроблені й у Харківській області, але паперами наступ російських військ було не зупинити. З’ясувалося, що фортифікації були збудовані лише на третину, та й ті – лівою ногою».
«Гроші пішли в пісок у прямому значенні висловлювання», — сказав Віталій Плачко.
До речі, одна конструкція тетраподу коштує від трьох до шести з половиною тисяч гривень, залежно від маси. Є й модель за 18 тисяч. І це без доставки на місце та встановлення.
«Скільки таких тетраподів масою від півтора до п’яти тонн потрібно для захисту п’яти кілометрів узбережжя? Закуплені вони були, напевно, у компанії, яку погодив Кіпер. І явно не за ринковою ціною. Не забуваймо, і за послуги з перевезення, встановлення – на цьому також можна «прикурити». І це все нічого, але в результаті узбережжя так і залишилося без захисту. Фактично, 100% витрачених коштів пішли у пісок і витягти їх звідти важко», — резюмує Плачко.
«Навіщо такі споруди та ще й кому це вигідно під час війни?», — задається питанням й Іван Русєв.
Одесса News повідомляла, що на початку листопада 2024 року адміністрація Національного природного парку «Тузлівські лимани» провела важливу роботу з відновлення водообміну між Джантшейським лиманом та Чорним морем, яку в попередні роки забороняли робити чиновники, покриваючи діяльність браконьєрів.
Фото: Іван Русєв, Віталій Плачко/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy