Дика природа Національного парку «Тузлівські лимани», що на Одещині, живе 662 воєнних доби. В тилу війни продовжується унікальне життя, без огляду на військові дії чи «креативні» папірці, що розроблюяться в натрах Одеської обласної державної адміністрації, чи за столами бюрократів інших владних структур.
Поки всілякі так звані природоохоронні комісії формують заходи, щоби протистояти законним вимогам керіництва Нпацпарку по охороні заповідної зони, природа робить своє.
Так, не вперше і не перший рік керівники Нацпарку намагалися пробити канал від Чорного моря до Тузлівських лиманів, щоби поповнити їх живільною вологою та рибними ресурсами. Але місцевим браконьєрам та чиновникам, ба, навіть з правоохоронних структур , в тому числі прикордонникам, котрі їх покривають, це невигідно. Роками тягнеться ця ворожнеча, яка час від часу набуває ознак фізичного насилля.
Але природа сама втілює в життя те, що не вдається працівникам Нацпарку: Чорне море само кардинально вирішило проблему після декількох потужних циклонів. На піщаному пересипу, нарешті, відбувся морський прорив, і море бурно понесло свої води до Тузлівських лиманів, — з радістю ділиться цією новиною доктор біологічних наук, професор, одеський еколог Іван Русєв.
«Пропускна спроможність прорви у середньому складає 50 м/куб у сек, хоча при сильних східних та південно-східних вітрах, вона збільшується. Тузлівські лимани за останній тиждень отримали вже чималу підпитку з моря і наповнення їх зараз ще продовжується. За добу до Тузлівських лиманів надходить біля 5 млн м/куб морської води», — пише еколог на своїй сторінці у Facebook.
Кілька днів перед тим в Одеській облдержадміністрації зібрались на засідіння комісії з екології чиновники, запросивши військових та керівництво так званого Інституту морської аквакультури (правонаступник колишнього дерибанщика рибних ресурсів Тузлівських лиманів у великих розмірах — приватного підприємства «Граніт», — ред.), щоби домовитись про блокуваня законної природоохоронної роботи Нацпарку для підтримки водообміну між Чорним морем і Тузлівськими лиманами.
Попасти на засідіння комісії було нелегкою справою: присутніх «фільтрували», — інформує Русєв. — З «боями» пройшла на засідання відомий науковець нацпарку Олена Попова. Члена науково-технічної ради нацпарку, відомого еколога, громадського діяча, журналіста з акредітацією Владислава Балінського заблокували і не впускали на засідання». Після довгих суперечок Балінського впустили до зали, «але коли депутати побачили камеру Влада і початок зйомки засідання Владом, вони чомусь злякались і терміново підняли руки за проведення закритого засідання комісії і фактично вигнали Влада за межі зали. Як це можливо у ХXI сторіччі, в демократичній Україні, яка прагне бути членом ЄС?!», — обурюється Іван Русєв.
Йому депутати теж заборонили знімати чиновницьке дійство навіть смартфоном.
Це така була прелюдія, а що відбувалось на самому засідінні?
«Що за таємницю вони розглядали? Все дуже просто і банально. Всі присутні депутати облради, голови Тузлівської та Лиманської громад, департамент екології ОДА, департамент агрополітики, а також запрошені науковці Одеського екологічного університету і недоброчесні військові, які відповідають за цей напрямок оборони, фактично лобіювали протизаконний бізнес так званого інституту аквакультури на 2 км піщаного пересипу в нацпарку. Доречі, новим власником цього бізнесу зараз стала якась жінка-стоматолог зі Львова, у якої ще є інтереси видобутку піску. Мотивували всі на засіданні тим, що лимани висихають, там немає нічого живого і дуже лимани «воняють»??? Про це дивним тоном і гучно заявляли голова Тузлівської громади Покровщук Л. та депутат Антов Т.», — пише Русєв.
Доктор біологічних наук авторитетно зауважує, що «цілющий запах лиманів — це природня родзинка лікувальних лиманів, а їм воняє…. І тільки «аквакультурний» бізнес допоможе спасти ситуацію, кажуть вони??? На аргументи керівника нацпарку Ірини Вихристюк, що це водно-болотні угіддя міжнародного значення і вони навіть в такому стані виконують свої функції, ніхто не реагував. Акцентувала вона увагу присутніх і на тому, що потрібно відновлювати малі річки, які повністю знищені і відновляти потрібно лиман Сасик, який у минулому підтримував гідрологічний стан Тузлівських лиманів і міграцію риби. Окрім того, керівник нацпарку наголосила на тому, що роботи цієї компанії (Інституту морської аквакультури) протизаконні і антиекологічні, тому що лиман Бурнас мілкий і швидко замулюється і потрібно подавати воду через канали на більш глибоких лиманах — Шагани і Алібей».
Але цю законну работу, яка прописана в державних документах, яку парк неодноразово починав відновлювати, зокрема, водообмін, не дають робити, заважаючи будь-якими методами. «На закритому засіданні комісії з екології облради було таке відчуття, що представникам влади, головам громад, деяким недоброчесним військовим не важливі вирішення нагальних питань у законний спосіб, а головне для них — це лобіювання протизаконного бізнесу, який багато років знищував рибні ресурси моря і лиманів. Причому лобіюють у тій зоні нацпарку, де у мулу лиману Бурнас лежить багато нездотонованих снарядів, які рашисти скидали з моря, де також є інші небезпечні фактори військової інфраструктури, про що писати я тут не можу. І цей фарс розігрується під час війни за підтримки деяких недоброчесних військових. Прикро і гидко, що нічого не змінюється ні у головах, ні в діях чиновників, особливо депутатів з екологічної комісії, які закриваються від преси, які є в своїй більшості представниками бізнесу, і вони не мають ані знань, ані бажання бути на боці захисту довкілля, задля збереження природи, а тільки підтримують продовження старих схем дерибану природних ресурсів в межах Тузлівських лиманів і фактично руйнують державні устої і міжнародні угоди», — резюмує захисник природи Одещини.
Доречі, друге питання на цьому засіданні також виходило за рамки здорового глузду — використання брудних вод Хаджибейського лиману для перекачки у Куяльницький лиман, який має два важливих статуса — статус курорта національного рівня і статус національного природного парку.
Але до цієї теми Одесса News повернеться у наступних своїх екологічних випусках.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy