В Одесі опубліковано раніше невідомий план Хаджібейського замку та прилеглої місцевості. Документ був створений інженерами генерала Гудовича, який утримував замок під контролем з 14 вересня 1789 року, вже після того, як укріплення було взято передовим загоном Дерибаса.
Про це повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету професор Андрій Красножон.
«Цікаво, що дві круглі вежі головного фасаду зображені багатокутними. Це збігається з інформацією про планування однієї з цих веж, яку частково розкопала наша експедиція у 2026 році. Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад, із тінями від дахів цих веж і мінарету», — зазначає вчений.
Більш істотним, — підкреслює Красножон, — є те, що «цей план, як і всі інші відомі, є єдиними у своїх даних щодо розташування зруйнованого пізніше замку — точно посередині між двома балками, що обмежують плато сучасного Приморського бульвару, у верхній його частині в районі напівкруглої площі, неподалік від обриву. Саме там, де ми проводимо розкопки останніми роками і де виявлено культурні шари XIV–XVIII століть із залишками фортифікації та елементами амуніції, зброї, шарів тощо».
«Можна ще довго сперечатися щодо якості різних історичних зображень фортеці, яку ми вивчаємо, та причин, через які ці зображення відрізняються між собою. Однак сьогодні лише археологія здатна істотно оновити джерельну базу середньовічного Хаджібея та дати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку», — стверджує дослідник.
Також цей план демонструє в новому, більш детальному вигляді кав’ярню грека Аспорідіса, що розташовувалася на головній дорозі біля виїзду з Хаджібея. За наявними даними, точно відомо, що цей «заклад громадського харчування» був на місці сучасного будинку Прокопеуса, на перетині вулиць Грецької та Європейської.
«З якоїсь причини автор плану приділив йому особливу увагу, позначивши прилеглі господарські та, мабуть, житлові будівлі садиби Аспорідіса з огорожею. Чи не тому, що саме в цьому кафе після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджібеєм?», — задається питанням вчений.
Професор також зазначає, що на плані позначено кілька великих курганів на території історичного центру сучасної Одеси, які позначали вододіли в прибережній зоні затоки: «один із них розташовувався в районі перших будинків на вулиці Успенській, височіючи над сучасним мисом Ланжерон, де над обривом позначено турецький маяк. Судячи з особливостей місцевості, цей маяк слід локалізувати скоріше в районі нинішньої арки дачі Ланжерона, ніж поруч із пам’ятником Невідомому матросу».
Андрій Красножон повідомив, що план оприлюднено завдяки зусиллям дослідника Олександра Волока.
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy