Ось і прийшов Великдень до Національного природного парку «Тузлівські лимани», що на Одещині.
Зранку з боку окупованого Криму з’явилось над Чорним морем і Національним парком сонце.
«Без Сонця на Землі не було б рослинності, бо кожна рослина потребує світла і тепла, щоб жити і рости. Сонце дозволяє їм виробляти кисень за допомогою фотосинтезу, котрий людині і тваринам потрібний для дихання. Жодна форма життя не зможе вижити на Землі без сонечка», — написав 20 квітня зранку на своїй сторінці у Facebook доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв.
Дослідник природи стверджує, що трапляються випадки, коли без втручання людини важко вижити представникам тваринного світу і розповів історію двох рожевих пеліканів, котрі попали в біду й вижили завдяки втручанню людини.
«Вони народились під час війни у 2024 році, скорше за все, на окупованій території Херсонської області у Чорноморському біосферному заповіднику — едине місце, де гніздяться рожеві пелікани в Україні. Після гніздування полетіли на зимівлю не на Південь, а на Північ. Звісно їм було важко, у кожного свій маршрут і своя доля. Одного знайшли у Вінницький області у Крижопільському району 14.10.24, другого у Дніпропетровській. Вони були дуже слабкі. Повезли їх волонтери різними шляхами до унікального місця спасіння птахів — до садиби Нюшанік. Важкий шлях лікування, відновлення їх стану завдяки благодійникам, зкрема, Ірини Снопко, дав надію на успіх реабілітації рідкісних птахів. Нещодавно Ірина Снопко вирішила, що їх потрібно випускати у Національний парк «Тузлівські лимани».
Їхали пелікани з Київської області майже 700 км. Втомились. Їх чекали працівники нацпарку, приготувавши для них тимчасовий притулок.
«Кільцювання птахів було нестандартним, з відхіленням від норм. Директор Українського Центру кільцювання птахів Анатолій Полуда домовився з колегами з Румунського Центру кільцювання птахів, і вони надали жовті пластмасові кільця і металеві. Паралельно, ще до того, як ми дізналися, що румуни можуть нам надати кільця, щира подруга нашого нацпарку Яна Боброва замовила сині кільця у Польщі. І вони одночасно з румунськими прийшли Новою поштою до офісу нацпарку. Тому вийшло не по стандарту кільцювання, але дуже патріотично — з синьо-жовтими кольорами», — пише Іван Русєв.
Смачна їжа з Тузлівських лиманів підбадьорила пеліканів. Декілька днів їх тримали на невеличкому карантині і 15 квітня випускали разом зі школярами Лиманської школи Білгород-Дністровського району на лимані Джантшейський, де вже мешкали «дикі» пелікани.
«Перший їх політ був просто неймовірний. Вони раділи, махаючи крилами, потім піднялись з води і полетіли. Поруч вже була зграя дорослих пеліканів. Згодом вони об’єднались. Ми випускали на волю пеліканів у 40-й день як не стало чудового митця Тараса Шевченка з української Бесарабії, який робив монумент пелікана в нашому нацпарку», — згадує Русєв.
«Зі Світлим Великоднем, друзі! Бажаю, щоб кожен промінчик сонця приносив нам всім крок до переможного миру і затишок, щоб поряд з вами завжди були щирі люди, а душа співала від любові та гармонії», — побажав Іван Русєв.
У попередньому щонедільному випуску «Тузлівські лимани: війна та мир» Одесса News інформувала про перші рослини квітня в Національному природному парку.
Фото: Іван Русєв/Facebook
Більше новин на нашому Telegram-каналі: https://t.me/+K3QIJDVwDQhmNDMy.